Сторінка для дітей

Для дітей

Затверджені Наказом МОН № 371 від 05.05.2008 року

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ПРАВОЗНАВСТВА   І ІСТОРІЇ  У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із правознавства

            Під час оцінювання навчальних досягнень із правознавства враховується:

-         рівень оволодіння знаннями про систему об’єктивно існуючих державно-правових реалій;

-         рівень умінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;

-         рівень сформованості навичок діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень/учениця   усно в загальних рисах  відтворює один-два юридичні терміни окремої теми
	2	Учень/учениця  на рівні «так—ні» усно відтворює кілька термінів,  вибирає правильний варіант відповіді із двох запропонованих
	3	Учень/учениця одним простим реченням передає зміст  частини  теми, знаходить відповідь на закрите запитання у тексті підручника
ІІ. Середній	4	Учень/учениця   відповідає  на окреме питання  за допомогою вчителя,  репродуктивно  відтворює частину навчального матеріалу теми одним — двома простими реченнями, формулює  визначення юридичного поняття
	5	Учень/учениця  відтворює окрему частину основного змісту навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя,    визначає одну-дві  окремі ознаки правових понять
	6	Учень/учениця  у цілому   відтворює  частину навчального матеріалу теми, у цілому правильно використовує окремі  юридичні терміни аналізує  прості юридичні ситуації,  розв’язує тестові завдання  першого рівня; може користуватись за допомогою вчителя  (зразок, пам’ятка) окремими положеннями нормативних актів
ІII. Достатній	7	Учень/учениця   самостійно відтворює окрему частину  теми, застосовуючи мінімальну юридичну термінологію,  дати визначення  понять, аналізує зміст правових документів за простим планом, розв’язує елементарні  юридичні задачі   за допомогою вчителя, знаходить окремі правові  норми в тексті нормативних актів
	8	Учень/учениця  в основному володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією; може зіставляти, узагальнювати,   інформацію за допомогою учителя; складати прості таблиці, схеми, аналізувати положення  нормативно-правового  акту за допомогою вчителя
	9	Учень/учениця  оперує вивченим матеріалом на рівні теми, може самостійно його відтворювати, аналізувати положення нормативно-правових актів,  підтверджувати одним — двома аргументами висловлене ним судження щодо правового явища; самостійно розв’язувати юридичні задачі середнього рівня складності
IV. Високий	10	Учень/учениця  вільно викладає правові питання, застосовуючи необхідну юридичну термінологію; вирішувати за допомогою вчителя тестові завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці,  структурно-логічні схеми з правових питань, аналізувати правові ситуації, дати відгук (рецензію) на відповідь іншого учня
	11	Учень/учениця  володіє глибокими  знаннями, може  вільно висловлювати  власні судження та аргументує їх, самостійно користується окремими джерелами права; може підготувати повідомлення з юридичної тематики;  самостійно вирішує тестові  завдання вищого рівня та певні правові ситуації, може використовувати інформацію з додаткової літератури (використання додаткової літератури не є обов’язковою вимогою)
	12	Учень/учениця ґрунтовно викладає правові питання,  висловлює власну позицію і переконливо її аргументує; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, зокрема наочні, вміє узагальнити вивчений матеріал, використовує набуті знання і вміння в практичній урочній діяльності (участь в дискусіях, засіданнях «круглих столів» тощо); може самостійно вирішувати   юридичні задачі, застосовуючи правові знання

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із історії

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

        рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

        рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;

         рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища, діяча.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
	2	Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
	3	Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
	8	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
	9	Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ІV. Високий	10	Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
	12	Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її

 

Інтернет -ресурси

 Інтернет -ресурси для вчителів історії ,

учнів і  усіх, хто  цікавиться  історією.

www.history.org.ua	Інститут історії Національної Академії наук України
www.nbuv.gov.ua	Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського
www.memory.gov.ua	Український інститут національної пам’яті
www.7wonders.synnegoria.com	Сім чудес світу
www.historic.ru	«Познаємо людину через її історію»  (енциклопедії, довідники, історичні  мапи)
www.vivl.ru	Всесвітня історія в особах
www.ostu.ru/personal/nikolaev	Історичні мапи
www.history.rin.ru	Історична інформація, мапи, цікаві факти
www.pero-maat.ru	Історія Давнього Єгипту
www.ellada.spb.ru	Історія Давньої Греції
www.ancientrome.ru	Історія Давнього Риму
www.mythology.sgu.ru/mythology/ant	Антична міфологія
www.his.1september.ru/urok	Я йду на урок історії (методичні розробки та рекомендації з викладання суспільних дисциплін)
www.tgorod.ru	Матеріали з історії середньовічного міста
www.bukvaa.narod.ru	Проект «Бібліотека хрестоносця»
www.britannica.com	Он-лайн енциклопедія «Британіка»
history.vn.ua	Книги та підручники з історії України та всесвітньої історії
www.cossackdom.com	Історія українського козацтва
www.prostir.museum	Музейний простір України
www.louvre.historic.ru	Російськомовний переклад офіційного сайту музею Лувр (Франція, Париж)

Пам'ятки учням

            Як скласти розповідь за малюнком?

1.                 Уважно розглянули малюнок, прочитати надпис до малюнка .

2.                Поміркувати над темою малюнка.

3.                Скласти план розповіді.

4.                Вказатичас час, місце подій.

5.                Розказати про людей, що зображені на малюнку, описати їх зовнішність.

6.                Описати предмети, що зображені на  малюнку.

7.                Зробити висновок, висловити своє ставленя до зображеня .

      Як аналізувати історичний документ?
                Визначити:

1.                Хто автор документа? Чиї інтереси він захищае?

2.                Коли написаний документ? Як могли вплинути на автора документа історичні події чи загальна ситуація в цей період?

3.                Документ первинний (запис очевидця, учасника події) чи  вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

4.                Відокремити в документі факти й коментарі та проаналізувати їх окремо. 

5.                Про що розповідається у документі? Яка сторона поддії замовчується?

6.                Де відбувалася подія, про яку йдеться у документі? Зякою місцевістю вона пов'язана?

  Як скласти історичний портрет?                                                    

1.       Історичні умови,в яких формувалася особистість  історичної постаті.

      2.       Походження.  Біографічні дані.

      3.       Особисті якості історичного діяча та умови їх формування.

      4.       Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства виражав діяч.

      5.       Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

      6.       Засоби досягнення мети.

      7.       Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.

      8.       Значення діяльності особистості для регіону,країни,світу.

      9.       Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.

     10.   Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.

     11.   Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею?Чому?

Як оцінювати історичні факти?

      1.       За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?

      2.       Які події безпосередньо йому передують (передумово)?

      3.       Який розвиток мав цей факт?

     4.       Які групи людей були в ньому задіяні (рушійні сили)?Якими мотивами

               (причинами) це було викликано?

    5.       Яку роль у ньому відігравали конкретні особи? Якими мотивами це було

              викликано?

    6.       Який вплив цей факт мав на інші галузі людського життя?

    7.       Як він вплинув на подальший розвиток (наслідки)?

    8.       Чи був можливим інший  перебіг події?

    9.       Як би ви поводилися  в цій ситуації?

    10.   Чи можливе повторення цього факту? За яких умов?

Пам'ятка з використання карти як історичного джерела  

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».

5.Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

 Пам'ятка вивчення повсякденності

1.Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2.Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3.Роль церкви в житті суспільства.

4.Будні і свята села і міста.

5.Ставлення до війни.

6.Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7.Особливості етикету.

8.Ритм життя в певну епоху.

9.Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, якрозширювались уявлення про світ?

10.Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

 План характеристики архітектурної пам'ятки

1.  Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована..

      Як аналізувати історичну подію

1.  Коли відбулася дана подія?

2.  Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?

3.  Які історичні обставини зумовили її?

4.  Який розвиток вона отримала надалі?

5.  Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?

6.  Роль у події історичної особи (якщо така була)?

7.  Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?

8.  Подія була випадковою чи закономірним явищем?

9.  Як би повелися ви за таких умов?

10. Ваша оцінка події.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1.  Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.

2.  Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку,й визначте

    об'єктивність його висновків.

3.  Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.

4.  Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому

    ви зробили саме такий вибір.

Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.

2. Визначте причини певного суспільного явища.

3. Визначте етапи його розвитку.

4. Визначте характерні риси кожного етапу.

5.        Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6.        Визначте наслідки кожного етапу.

7. Визначте суть явища.

8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

          Пам'ятка вивчення повсякденності

1.Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2.Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3.Роль церкви в житті суспільства.

4.Будні і свята села і міста.

5.Ставлення до війни.

6.Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7.Особливості етикету.

8.Ритм життя в певну епоху.

9.Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, як 

     розширювались уявлення про світ?

10.Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші

    дні.

Як сформувати історичні поняття

1.  Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.

2.            Виділіть істотні ознаки явища.

3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.            Випишіть значення терміна зі словника.

5. Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.

6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовуватийого для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

Як описати грошову купюру

6.  Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?

7.  Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?

8.  Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.

9.          Що вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику цьому періоду.

10. Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них? Обгрунтуйте.

 Як навчити учнів складати план

1.  Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.

2.         З'ясувати зміст матеріалу в цілому.

3.         Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні плану.

Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати; якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів

Характеристика історичного діяча

Як це робити?

1.      Згадайте:

·         Коли і в якій країні жив історичний діяч, якого ви маєте охарактеризувати?

·         В яких умовах формувалися його погляди7

·         Інтереси якої соціальної групи він виражав, якими були прагнення цієї людини?

2.      Коротко вкажіть:

·         Які ідеї і чому він висував?

·         Які засоби використовував для досягнення своїх ідей?

3.      Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів, підручника, інформацією з Інтернету, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей?

4.      Яких результатів досяг історичний діяч? Оцініть їх (позитивні, негативні).Подумайте , чому вони стали можливі.

Як аналізувати текст історичного джерела

1.      Прочитайте текст.

2.      Знайдіть значення нових слів , термінів, понять.

3.      Визначте основну частину тексту.

4.      Про яку історичну подію або явище , про які історичні персонажі йде мова?

5.      Визначте в тексті історичного джерела:

·         що важливо?

·         що потрібно запам’ятати?

·         про що довідалися вперше?

·         що було незвичайним, несподіваним?

6.      Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи словами «чому», «з якою метою», «як».

7.      Чи дають відповіді на ці запитання краще зрозуміти суть, причини. Значення історичної події чи явища?

8.      Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:

-          Це вірно, тому що…

-          Я упевнений(а0 у тому, що…

-          Я добре знаю, що…

-          Я думаю інакше, тому що…

-          Я переконаний(а) у цьому, тому що…

-          Я сумніваюся у цьому, тому що…

-          Я не згодний (а) з цим , тому що…

Складаємо  план  статті підручника або розповіді вчителя

План тексту -  це послідовність основних ідей, думок, висловлених автором або оповідачем.

Складання плану тексту дає можливість краще зрозуміти, виділити головний і другорядний зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити  сутність, причини, значення історичних подій чи явищ.

Розгорнутий план – це складний план, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.

Як правильно скласти розгорнутий план.

1.      Прочитайте весь текст статті цілком.

2.      Виділить в ньому логічно закінчені частини.

3.      В кожній з цих частин визначте основну думку та озаглавте її (одним реченням передайте зміст).

4.      Кожну з цих закінчених частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко передати їх на папері.

5.      Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.

6.      Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.

7.      Зміст плану треба передавати стверджувальними реченнями.

Складаємо тези  параграфу( тексту ) підручника.

Тези – стисло сформульовані основні положення тексту, лекції, доповіді , повідомлення.

Тези бувають різні:

Цитатні – добірка  авторських висловлювань

Вільні – самостійне формулювання основних положень тексту

Змішані – поєднання цитати та вільний виклад тексту.

Як правильно скласти тези

1.      Прочитати текст, визначити його тему й основну думку

2.      Розділити  текст на логічно-смислові частини.

3.      Дібрати заголовки до кожної частини (план тексту).

4.      Поставити до кожної логічно-смислової частини тексту запитання . «Про що йдеться в цій частині?».

5.      Знайти в тексті відповідь.

6.      Стисло записати власними словами або словами автора.

7.      Записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, місто, видавництво.

Складаємо конспект параграфа( тексту) підручника.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги,статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.

Види конспектів

·   План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.

·   Текстуальний (цитатний) конспект – це конспект, створений з уривків оригіналу тексту – цитат.

·    Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.

·   Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.

·   Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

Правила конспектування книги, статті

·         Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.

·         Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).

·         Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).

·         Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

·         Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.

·         Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або не початку видання).

·         Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

·         Намагайтеся щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.

·         Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

·         Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.

·         Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.

·         Вчитися конспектувати відразу начисто.

Правила конспектування лекції

·         Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції

·         Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.

·         Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

·         Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.

·         Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.

·         Виділіть основні положення в конспекті лекції.

·         Найближчим часом після лекції необхідно:

-          дописати скорочені слова;

-          виправити стилістику;

-          доповнити записи фактами, необхідними положеннями та визначеннями.

Складаємо план – конспект параграфа( тексту) підручника.

План – це начерк змісту наукового чи літературного твору, статті, промови.

Конспект - короткий виклад, запис якого -  небудь твору, лекції, промови і т.п

Цитата – дослівна виписка з якого - небуть тексту, твору або точно наведені чиї-небудь слова на підтвердження якогось твердження, доводу.

Як скласти план – конспект тексту

1.      Прочитайте весь текст цілком.

2.      Виділіть в тексті логічно закінчені частини.

3.      Виділіть основну думку кожної закінченої частини. Виразіть її одним стверджувальним реченням. Це буде пункт плану.

4.      Викладіть коротко зміст кожної логічно закінченої частини(пункту плану): запишіть основні положення, що уточнюють і розкривають головну думку, наведіть доводи, цифри, цитати, випишіть дати, зробіть висновки.

5.      Цитати вимагають особливого оформлення в тексті. Їх записують в лапках, обов’язково вказавши джерело, тобто автора, назву тексту, номер сторінки, на якій розміщене дане висловлення.

6.      Наприклад «,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,» ( автор, назва, сторінка)