пʼятниця, 13 листопада 2015 р.

Матеріали з досвіду роботи (конспекти уроків)


Тема уроку.  Початок Національно-визвольної війни

Мета уроку:
                 Залучити учнів до дослідження подій перших років  
                 Національно-визвольної війни, головних битв і походів
                 гетьмана  Богдана  Хмельницького;
                  навчати дітей порівнювати біографічні й історичні події,
                  розкривати  особистісні мотиви й зовнішні чинники
                 діяльності   історичної особи,
                 виділяти їх причинно-наслідковий зв'язок; 
                  розвивати вміння працювати в групах, навики спілкування,   
                  переконування;  формувати навики роботи з підручниками,
                  історичною картою,  атласами, аналізувати історичний  
                  матеріал і систематизувати його,  працюючи зі схемами й
                  порівняльними таблицями;
                  виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і
                  любов до Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: урок-дослідження (з використанням мультимедійних технологій).
Обладнання:
підручники, карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 - 1654 рр.», картки «Битви українського козацтва», портрет Богдана Хмельницького,  «світлофори», додаткова література,
мультимедійне обладнання, слайд-шоу, уривок з фільму (польський фільм «Вогнем і мечем», реж. Єжи Гофман).

                                                                        Синове воїнів хоробрих, 
                                                                        явіть мужність свою!
                                                                     І вам вовіки віків славу запишуть.
                                                                                         Богдан Хмельницький

                                                                Хід уроку
І. Організаційний момент.
           Добрий день, діти.
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчення теми «Національно-визвольна війна», і наше завдання на сьогодні – з'ясувати перебіг перших битв Хмельницького й познайомитись із тими історичними особистостями, які зіграли визначну роль у цій війні.
А зараз згадаємо минулу тему.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
«Робота біля дошки» (для 1 учня)
Записати причини Національно-визвольної війни.

«Лови помилку» (учні слухають твердження учителя й погоджуються з ним або заперечують його).
1.Українці розпочали Національно-визвольну війну проти Туреччини (ні, Речі Посполитої).
2.Поляки пригнічували українців, вважали їх людьми другого сорту (так).
3.Хмельницький на початку своєї кар’єри служив польському королю Яну Казимиру (ні, Владиславу Четвертому).
4.Хмельницький мав хутір П’ятницькій (ні, Суботове).
5.Він 2 роки провів у полоні в поляків (ні, татар).
6.Хмельницький був реєстровим козаком (так).
7.Його старшого сина  вали Юрко (ні, Тиміш).
8.Хмельницького ув’язнили за заколот проти польського короля (так).
9.Потім він повернувся додому (ні, поїхав на Січ).
10.Хмельницький очолив боротьбу українського населення проти сваволі польської шляхти (так).

«Тенісний м’яч»
Учитель показує табличку « Хмельницький», а учні підбирають слова – асоціації.
Хмельницький – війна, битви, поляки, татари, Кривоніс, шабля, король Владислав, Чаплинський, Іслам-Гірей, Суботове і  т. д.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь учителя
      А зараз ми розглянемо перебіг перших битв і походів, які мали велике значення для майбутньої долі не тільки України, а й усієї Європи.
Хмельницький готувався до битв дуже ретельно. Проаналізувавши        помилки всіх попередніх повстань, він вирішив напасти на польську армію першим.  Крім того, тепер вічним супутником армії Хмельницького стала татарська кіннота, яка вела постійну розвідку.
На допомогу Хмельницькому прийшло багато козацької старшини, які відправились містами й селами агітувати людей вступати до лав Хмельницького. Як згадували польські публіцисти того часу, «вже не було жодного міста й села, де не закликали б до бунту й не нападали на чиновників».
Поляки зібрали невелике військо – близько 15 000 воїнів. Армія Хмельницького складалась із 5 000 козаків, стільки ж воїнів дали татари й ногайці.
Поляки вирішили задавити повстання на самому початку, тому війська були відправлені до фортеці Кодак, де й мали розпочатись наступальні операції. Коронний гетьман Микола Потоцький сподівався, що його війську взагалі вдасться не випустити козаків із Січі. Два загони відбірних польських воїнів відправились у дорогу. За ними рушило головне польське військо.
А ось чи вдалось полякам зупинити Хмельницького – про це ви дізнаєтесь сьогодні на уроці. Додому ви отримували випереджувальне завдання – дослідити перебіг перших битв Хмельницького й скласти вільний конспект.
Про результати своєї роботи зараз і розповісте .
В ході розповіді  складемо порівняльну таблицю перших битв Хмельницького й переглянемо кілька уривків з художнього фільму.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
Учні об’єдналися  в 4 групи: група №1 (досліджує перебіг Жовтоводської битви), група №2 (Корсунської битви), група №3 (Пилявецької битви) і група №4 (похід на Галичину).   Складають план-конспект до теми в зошитах
«Слайд-шоу» (розповідь супроводжується показом слайдів)

Перші  битви Хмельницького
Група 1.Битва на Жовтих Водах.
Поляки почали збирати війська проти повстанців. Вони були переконані, що битва відбудеться за традиційною схемою – козаки дочекаються нападу й захищатимуться. Однак Хмельницький, дізнавшись, що польське військо розбите на 2 загони, вирішив знищити їх поодинці.
У середині квітня 1648 р. Хмельницький виступив назустріч загону С. Потоцького. 19 квітня на польський сухопутний загін напала татарська кіннота, але була відкинута. Польський табір зупинився, закріпився й окопався. Ця битва могла закінчитись повною перемогою поляків, які були краще озброєні й переважали чисельністю козаків, але тут більше 6 000 реєстрових козаків перейшло на сторону Хмельницького.
5-6 травня 1648 р. почався штурм польського табору. Козаки затисли поляків у «кліщі» за Княжими Байраками. Більшість поляків загинула або потрапила до полону. Хмельницький атакував перший загін жовнірів біля ріки Жовті Води, розбивши їх вщент. Син Потоцького Степан загинув.
Група 2. Корсунська перемога.
Гетьман розумів, що необхідно розбити головні польські війська, які стояли під Корсунем. 15 травня 1648 р. козацькі загони підійшли до міста, де розташувались головні сили польської армії. Деякі козаки вище за течією запрудили річку Рось, що дозволило козакам перейти на інший бік біля Корсуня. Злякавшись, поляки почали відступати.
Головна битва розпочалась в урочищі Горохова Дубрава,  де козаки влаштували засідку й 16 травня 1648 р. вщент розбили військо Речі Посполитої. Ворожий табір розпався. Майже всі поляки були вбиті, а гетьманів Калиновського й Потоцького передали в полон татарам. Коронне польське військо припинило своє існування.
Звістка про перемогу Хмельницького облетіла всю Україну. Селяни нападали на своїх панів, палили їх будинки, вступали до лав війська Хмельницького, мріючи стати вільними козаками. Повстання проти шляхетського гніту переросло у війну українського народу проти польсько-шляхетського гніту, яку очолив славний гетьман Бодан-Зиновій Хмельницький.
Група 3. Пилявецька битва.
Військові поразки дратували поляків і примушували Польщу продовжити боротьбу. Не маючи сил сформувати власне військо, Польща почала збирати найманців по всій Західній Європі.
На початку червня 1648 р. головнокомандуючими польської армії були призначені магнати В. Заславський,           
А. Конецьпольський, М. Остророг. На допомогу їм було відібрано ще 32 радники. Загальна кількість воїнів шляхетської армії склала 90 000.
Повний хаос у керівництві армії викликав насмішки козаків. Спесивість і лінощі керівництва з самого початку поставили результат війни під загрозу.
Не відставали від магнатів і інші шляхтичі, не сприймаючи українську армію як сильного супротивника. Деякі з поляків говорили, що вони «розгонять холопів батогами». Більшість поляків відправились на війну, увішані дорогоцінним камінням, ще й везли із собою 50 000 возів із провіантом, напоями, килимами.
Хмельницький більш уважно поставився до майбутньої битви. Він сформував армію, яка налічувала понад 50 000 вправних воїнів, і ще близько 50 000 – «селян від плуга». Артилерія козаків (100 гармат) не поступалась артилерії поляків.
Бойові дії під Пилявцями розгорнулись 11 вересня             1648 р. й тривали майже 3 доби. Хмельницький використав рідкісну тоді «стратегію повного знищення».
Загони Кривоноса й татар напали на польську армію з флангів, дезорієнтувавши її. Увечері 13 вересня козацькі й татарські загони проникли в тил ворожої армії. Вночі реґіментарі й радники таємно покинули табір. Польські жовніри тікали з поля бою, охоплені панікою. Найшвидші з них дістались до Львова за 3 дні, подолавши відстань у
 300 км.
Загальна вартість військових трофеїв, що опинились у руках козаків, склала 10 млн. золотих – неймовірна на той час сума. Але головна цінність була не в грошах. Ця безперечна перемога козацького війська, яке ще кілька тижнів тому вважали звичайною бандою заколотників, показала, що Хмельницький сформував справді боєздатну й прекрасно вишколену армію.
Перемога під Пилявцями стала сигналом для повстання в Західній Україні, куди й рушили загони Хмельницького.
Група 4. Похід на Галичину.
Через день після перемоги під Пилявцями Хмельницький направив свої війська в Галичину, де розпочав осаду 2 великих міст – Львова й Замостя.
Львів був узятий у облогу, але не знищений. Саме Хмельницький настояв на тому, щоб західний культурний центр України не чіпали. Він погодився на викуп у 220 000 золотих грошима та речами.
Після цього Хмельницький кілька тижнів тримав Замостя (міцну фортецю з великою кількістю гарнізонів) в облозі, вимагаючи вибрати новим королем Речі Посполитої Яна Казимира, який виріс і отримав освіту за кордоном, а головну небезпеку для своє влади вбачав у магнатах, які жили в Україні й «намагались погасити бунти кров’ю холопів».
Було кілька причин, з яких Хмельницький не пішов війною на Польщу. По-перше, усі поляки піднялися б на боротьбу, захищаючи свою країну. По-друге, війну Хмельницькому оголосили б інші країни, члени Католицької ліги. По-третє, козацька армія була знекровлена, а епідемія чуми забрала життя більшої половини армії.
Тому, після проголошення Яна Казимира королем, Хмельницький повернувся до Києва, де його вшановували як монарха, а єрусалимський патріарх Паїсій проголосив гетьмана «Найсвітлішим князем Русі».

Робота з таблицею (учні отримують надруковані заздалегідь таблиці; колективне коментоване заповнення таблиць


на Жовтих Водах
під Корсунем
Пилявецька
битва
похід на Галичину
дата
4–8  травня 1648 р.
16 травня 1648 р.
11-13 вересня 1648 р.
жовтень-листопад 1648 р.
лідери
Б. Хмельницький –             М. Потоцький
Хмельницький – Заславський, Конецьпольський, Остророг
Б. Хмельницький
Є. Вишневецький
причи
ни
боротьба за територію України
звільнення Зах.Укр.
наслід
ки
перемога Хмельницького
визнання  Яна Казимира королем Речі Посполитої
Перші битви та походи Хмельницького

«Кінематограф»
Перегляд уривка «Битва на Жовтих Водах» (фільм «Вогнем і мечем» Єжи Гофмана).

«Мозковий штурм»
Чому така різниця між польською й українською історією? Чи дійсно перемога в першій битві була випадковою, як вважають поляки? (кожна країна прославляє свою історію, і поразки, тим більш такі ганебні, часто списують на випадковість).

Програма розвитку Української козацької держави
Розповідь вчителя
У кінці 1648 – на початку 1649 рр. Хмельницький розробив програму розвитку Української козацької держави. На той час у Європі розпочався процес створення самобутніх національних держав, тому цей процес співпав із розбудовою державності в Україні.
Ось основні положення цієї програми, яку проголосив гетьман на початку 1649 р. під час переговорів із поляками.

«Слайд-шоу» (показати слайди з програмою).
-                    Право української нації на створення власної держави на територіях, заселених українцями («Виб’ю з неволі народ руський! А ставши над Віслою, скажу дальнім ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи!»).
-                    Якщо на початку війни більшість козаків і сам Хмельницький схилялись до федерації в складі Речі Посполитої, то тепер гетьман бачив Україну як виключно незалежну державу.
-                    Гетьман вважав створену ним державу правонаступницею Київської Русі.
-                    Хмельницький акцентував увагу на соборності України.

«Робота в зошитах»
Випишіть основні положення програми Хмельницького.

V. Закріплення нового матеріалу
«Умовний мікрофон» (учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон; учень, що відповів, передає «мікрофон» далі).

-Які битви й чому вважають початком Національно-визвольної війни? (Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька).
-Говорять, що новачкам щастить. Чи можна сказати це стосовно перемог Хмельницького? Чи був він новачком у воєнній справі? Чому йому вдалось перемогти армію Речі Посполитої? (Ні, гетьман не був новачком. Переміг, тому що:
            -більше 20 років служив польському королю й добре знав тактику польського війська,
            -брав участь у невдалих повстаннях реєстрових козаків, тому   мав змогу проаналізувати попередні помилки,
             -використав під час битв рідкісну на той час воєнну тактику,
             -залучив татарську кінноту до битв.

«Герой, дата, подія» (учитель говорить ключове слово, а учні складають далі усний логічний ланцюжок).
- Битва на Жовтих Водах……- 5-6 травня 1648 р., Б. Хмельницький і М. Потоцький.
- Заславський – Пилявецька битва, 11-13 вересня 1648 р.
- Облога Львова – М. Острог, Б. Хмельницький і  Є. Вишневецький, весна 1648 р.
- 16 травня 1648 р. – Корсунська битва,  Б. Хмельницький  і М. Потоцький.
- Ян Казимир – облога Замостя, осінь 1648 р.

Метод – ПРЕС//«Світлофор» (якщо учні знають відповідь на питання, вони показують зелений «світлофор», якщо ні – червоний; відповідь має вигляд: «я вважаю, що…,тому що…»):
-Чи можна було запобігти народним повстанням? (ні, гніт поляків посилювався все більше; повстання все одно спалахнуло б).
-Які помилки робили правителі Речі Посполитої стосовно України? (повне поневолення українського народу; податки, які збільшувались; небажання йти навіть на мінімальні поступки українським повстанцям).
-Що б ви порадили обом воюючим сторонам?
-Восени 1648 р. українське посольство у Варшаві клопоталось про те, щоб не порушувались права православних, просили ліквідувати унії й амністувати учасників боротьби. Чому вимоги були такими скромними? (гетьман сподівався на дипломатичні стосунки з Яном Казимиром).
-Чому польсько-українське перемир’я, укладене в лютому 1649 р., передбачало мир «до трави» (до весни)? (тому що раніше кінні переходи були неможливі).
-Помилковим чи правильним рішенням Хмельницького було припинення війни? (правильним, бо сили його війська танули, потрібен був перепочинок).
VI. Підсумок уроку
1.Чи можна сказати, що Хмельницький був сином своєї країни, справжнім патріотом? Які лідерські риси його характеру допомогли йому в гуртуванні козаків? Які з цих рис ви хотіли б розвинути в себе? (вміння переконувати, аналізувати та швидко робити правильні висновки, не панікувати, бути впевненими в своїх силах, спокійно сприймати критику).
2.Що вам сподобалось на сьогоднішньому уроці?
3.Що вразило? Що запам’ятали?
4.Про що ви б хотіли дізнатись?

VIІ. Оцінювання, результати уроку.
VIIІ. Домашнє завдання: опрацювати параграф 15, підготувати учня-літописця за темою «Військові дії армії Хмельницького в 1649-1651 рр.», який буде вести «мандрівку» на наступному уроці.



Мета уроку:
Розкрити процес перетворення Німеччи­ни у тоталітарну державу з притаманними їй особливостями;  показати глибоко безлюдяний характер ідеології й політики нацистського ре­жиму на прикладі таких його особливостей, як расизм та антисемітизм.
Розвивати навички роботи з документа­ми, художньою літературою, відео- та аудіо матеріалами; продовжувати формувати вміння оцінювати історичні факти.

Виховувати непримириме ставлення до нацизму, як до ідеології, ворожої самому життю, й такій, що ґрунтується на самих жахливих для людської природи почуттях та якостях.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання уроку: роздатковий матеріал, карта «Європа в 1924 – 1939 рр.», аудіо запис  «Ода до радості»,  підручник.
1.            Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.
2.            Внутрішня політика режиму.
3.            Антисемітська політика нацистів у 1933— 1939 рр.
Чим можна пояснити, як могло статися так, що країна, яка дала світу класичну філософію, творчу спадщину Гете і Гейне, науковий доробок Енштейна і Планка, стала батьківщиною нацизму, розпали­ла війну і поставила під сумнів саме існування люд­ства?
І.  Організаційний момент
           Привітання з учнями
           Прослуховування «Оди до радості» — одного з багатьох геніальних творів мистецтва, створених у Німеч­чині XIX ст., що у XX ст. став Гімном Об’єднаної Європи.
           Робота над лейтмотивом уроку: «Світ занадто небезпечний, щоб у ньому жити, — і не з вини тих, що творять зло, а через тих, хто стоїть поруч і нічого не робить»'.
           Повідомлення теми, мети та плану уроку. Пояс­нення порядку роботи з роздатковим матеріалом.
           За допомогою роздаткового матеріалу (завдання 1) характеризуємо становище Німеччини у 1920-і роки.
           Величезні репарації.
           Втрата частини територій.
           Збільшення виробництва за рахунок військових поставок.
           Отримання репарацій.
           Величезні людські втрати.
           Розруха в результаті військових дій на території країни.
           Нестача товарів першої необхідності.
           Демократична Конституція.
           Невдоволення Веймарською республікою.
           Виступи робітників.
           Посилення експлуатації колоній.
Питання:  Яким же був вихід із цього стано­вища?
           Робота над уривком роману «Три товари­ша» Е. М. Ремарка.
Еріх Марія Ремарк. Уривок з роману «Три товариша».
«...На сцені стояв коренастий, приземистий чо­ловік, у якого був низький, гучний голос, добре чут­ний у самих далеких куточках залу. Це був голос, який переконував вже сам по собі, навіть якщо не вслухо­вуватись в те, що він говорив. Та й говорив він речі легко зрозумілі. Тримався вільно, розходжував по сцені, розмахуючи руками. Відпиваючи час від часу зі стакану, завмирав й, повернувшись обличчям до пуб­ліки, голосом, що різко змінювався, одну за одною кидав гострі фрази — відомі всім істини про нужду, про голод, про безробіття, і тоді голос його наростав, доходячи до крайнього, громового пафосу при словах: «Так далі жити не можна! Зміни необхідні!»


Публіка виражала гучне схвалення, вона аплоду­вала й кричала так, нібито ці зміни вже настали. Чо­ловік на сцені чекав, його обличчя блищало від поту. А потім міцним, незаперечним потоком зі сцени по­лилися обіцянки, це була справжня злива обіцянок, що захопи­ла кожного: це була лотерея, в якій на ко­жен квиток припадав головний виграш, у якій кожен міг безпе­решкодно здобути й особисті права, й осо­бисту помсту, й осо­бисте щастя.
Я розглядав слу­хачів. То були люди різних професій — бухгалтери, дрібні ремісники, чиновни­ки, велика кількість робітників й безліч жінок. Але не дивля­чись на те, що їх об­личчя були різно­манітні, на них були однаково відсутні ви­рази й однаково мляві погляди, спрямовані в туманну далеч; в цих поглядах була порожнеча.
Чоловік на сцені знав усе, у нього на кожне пи­тання була відповідь, на кожен симптом малися ліки. Було приємно довіритися йому. Було приємно знати, що є хтось, хто думає про тебе. Було приємно йому вірити».
-         Чому люди слухали цього чоловіка?
-         Хто були його слухачі?
-         Який шлях виходу з кризи бачили ці люди?
Висновок:
Слухали тому, що хотіли  вірити. Багатьом німцям зда­валося, що подолати економічну і політичну кризу в країні можливо лише за на­явності «сильної руки», вож­дя, який би сам вирішив всі болючі питання. І такою по­статтю в Німеччині став Адольф Гітлер.
ІІІ. Засвоєння нових знань.
1. Слухаємо повідомлення  про А. Гітлера учениці, а решта учнів у цей час виконує зав­дання 2 і викреслює варі­анти відповідей, що не є фак­тами біографії А. Гітлера.
Завдання 2.
Викресліть варіанти відпо­відей, що не є фактами біографії А.Гітлера.
1.     Народився  в: а) 1889 р.; б) 1869 р.
2.     Народився  у сім’ї: а) митника; б) банк­іра.
3.     Покинувши школу у 16 років, Адольф:
а) вступив до академії; б) нічим не займав­ся.
4.     Мріяв стати: а) військовим; б) художни­ком.
5.     Юність провів у: а) Берліні; б) Відні.
6.     Першу світову війну закінчив: а) підполковником; б) єфрейтором.
7.     Після війни вступив до партії: а) на­ціоналістичної; б) нацистської.
8.     У 1923р. здійснивши спробу захопи­ти владу в Баварії,  Гітлер:
а) був засуджений; б) продовжував боротьбу за владу.
9.     У  в’язниці написав частину книги:
а) «Доктрина фашизму»; б) «Майн кампф» («Моя боротьба»)

Розповідь вчителя. Нацисти постійно ведуть бо­ротьбу за вплив на населення.
У 1930 р. на виборах до рейхстагу наци­сти здобули 6,4 млн. го­лосів, а у 1932 р. —13,7 млн. голосів. Після чергового зниження заробітної плати країною прокотилася хвиля страйків і демонстрацій. Вплив комуністів і лівих соціал-демократів зростав, що стурбувало великих німецьких промисловців та представників середнього класу, їм потрібна була полі­тична сила, здатна зупини­ти економічний хаос. Таку силу вони вбачали у партії  Гітлера. Вони використали свій вплив на президента, і у січні 1933 р. Гінденбург доручив Гітлеру сформува­ти новий кабінет міністрів, призначивши його рейхска­нцлером. Так до влади прийшли націонал-соці­алісти.
           Назвіть і запишіть причини приходу до влади нацистів (завдання 3).
Завдання 3. Назвіть причини встанов­лення нацистської диктатури в Німеччині.
-         Робота над поняттям «націонал-соціалізм» (нацизм).
Розповідь вчителя.  Доступившись до виконавчої влади, нацисти почали послідовну ліквідацію режиму політичної демократії Німеччини. Ви­користавши як привід підпал рейхстагу, що його самі ж і організували, звинувативши комуністів, вони вдалися до відкритого терору проти їхніх політичних противників — соціал-демократів і комуністів. Передусім Гітлер домігся підписання  Гінденбургом спеціального указу «Про охоро­ну народу і держави», що ліквідував основні права громадян і надав необмежені повнова­ження каральним органам. Нацисти провели нові вибори до рейхстагу, сподіваючись отри­мати абсолютну більшість у ньому. Проте підсумки виборів у березні 1933 р. їх не задо­вольнили: комуністи й соціал-демократи, які знаходились у підпіллі, отримали 30,6% голосів виборців, нацисти — 43,9%. Не зібравши аб­солютної більшості го­лосів, нацисти відтоді ос­таточно відмовилися від спроб прикрити свій ре­жим хоча б видимістю демократії та збережен­ня конституції.


Принцип поділу влади, що лежав в основі Веймарської республіки, було відкинуто, законо­давчі функції передано урядові. Після смерті у 1934 році президента Гінденбурга Гітлер пере­брав собі його повнова­ження. Уся повнота вла­ди в Німеччині опинила­ся в руках Гітлера. Йому було присвоєно пожиттєве почесне звання «фюрер» (вождь). Ставши  диктатором, Гітлер оголосив III Рейх наступни­ком Священної Римської імперії та Німецької імперії 1871-1918 рр. (розгляд схеми "Струк­тура влади в нацистській Німеччині"



У 1933 р. було заборонено всі політичні партії, крім НСДАП, що злилась з державою. Партійні функціонери автоматично ставали державними чиновниками відповідного рівня. Така різка зміна державного ладу та суспіль­ного життя супроводжувалася насиллям і по­роджувала посилення каральних органів дер­жави. Штурмові (СА) та охоронні (СС) загони стали частиною цього апарату насилля. Було створено державну таємну поліцію (гестапо), а в 1933 р. по всій країні з’явилися концентраційні табори для утримання в них усіх не­вгодних режимові людей, передусім діячів опо­зиції, зокрема комуністів і соціал-демократів, а також інакомислячих, не поділявших поглядів нацистів.
Питання: А що ж потрібно було зробити, щоб всі німці думали однаково,
по-нацистськи?
Розповідь вчителя.  Гітлер знав що робити. Щоб при­вчити всіх німців думати однаково, по-нацис­тськи, потрібно було усунути джерела ідей, про­тилежних або просто не відповідаючих гітлері­вському світогляду. З одного боку, для на­цистів, це означало придушити носіїв та­ких ідей. З іншого, — духовне підкорення народу вимагало лі­квідації маси книг. І в ніч на 10 травня 1933 р. нацисти влаштували публічне спалення книг, написаних «неарійцями», тобто євреями та антифашистами.
— Дивимось хроні­ку з фільму «Звичай­ний фашизм», де пока­зана ця страшна акція.
На оточену штурмо­виками й есесівцями площу біля Берлінсь­кого університету десятки вантажівок під­возили все нові партії невгодних нацистам книг. На очах у збуд­женого натовпу були кинуті у вогонь видатні твори культури, створені як євреями,так і представни­ками інших народів, і бути вони не могли
антинацистськими, тому що напи­сані були переважно до появи нацизму. У вогонь летіли досягнення світової культури і творчої думки.  Фактично, думці було
ого­лошено війну, і саме тому в майбутньому для бороть­би з нацистською ідеоло­гією об’єднається все людство, навіть держави з кардинально різними пол­ітичними режимами, тільки б врятувати людство.
Згадується страшне пророцтво великого німецького поета Генріха Гейне, єврея за походженням, чиї твори також палали у цьому вогнищі: «Той, хто починає зі спалення книг, може закінчити спаленням лю­дей»
Питання: На вашу думку, що мав на увазі Генріх Гейне, і чи існує зв’язок між долею лю­дей та долею книжок?
Вчитель.На момент приходу до влади нацистів (1933 р.) серед населення Німеччи­ни євреїв було менше 1%, але нацисти ціле­спрямовано проводили антисемітську політи­ку. І тут виникає питання «чому?». А тому, що Гітлеру потрібно було згуртувати німців. Він обрав євреїв як ворожу націю, для боротьби з якою німцям потрібно згуртуватися, і тому на­цисти постійно проводили антиєврейські акції різного роду.
Першою такою акцією був економічний бой­кот. 1 квітня 1933 р. нацисти оголосили бой­кот єврейському бізнесу й торгівлі. Він прово­дився не урядом, а на­цистською партією. У день бойкоту біля єврейських магазинів стояли нацисти-пікетчики з плакатами в ру­ках: «Німці, захищайте себе. Не купуйте нічо­го у євреїв». Метою бойкоту було залякати євреїв Німеччини й усь­ого світу та утримати їх від опору нацизму.
Були видані найсуворіші постанови,зако­ни та укази про вилу­чення євреїв з культур­ного та громадського життя Німеччини, навіть абсурдні за своїм змістом.
Як, наприклад, розу­міти закон, що забороняв євреям гуляти у гро­мадських місцях, у садах та парках, відвідувати басейни? А заборону єврейським дітям три­мати цуценя або котеня? Ці правові акти пе­реслідували жахливу мету: створити психоло­гічну прірву між німцями та євреями. Німців привчали думати про євреїв як про ворожу расу, що негідна жити поруч з арійцями або знахо­дитися в їхньому товаристві.
Третій Рейх формував таку суспільну атмос­феру, де єврей сприймався як ворог. У вересні 1935 р. на з’їзді нацистської партії були прий­няті Нюрнберзькі закони, що позбавляли євреїв всіх громадянських прав і зводили їх статус до рівня осіб, що не можуть розраховувати на захист держави. За цими законами шлюб між євреями та арійцями, а також статеві зв’язки між ними вважалися кримінальним злочином. — Робота з документом
НЮРНБЕРЗЬКІ ЗАКОНИ
Закон про громадянство Рейху від 15 вересня 1935 року
           Громадянином Рейху є державний підданий німець­кої або родинної крові, що довів своєю поведінкою, що він бажає і здатен віддано та вірно служити німецькому народу і Рейху.
           Громадянство Рейху засвідчується спеціальним документом.
           Лише громадяни Рейху є носіями політичних прав у відповідності до цього закону.
Закон про захист німецької крові та німецької гідності від 15 вересня 1935року
Усвідомлюючи, що чистота німецької крові є запору­кою існування німецького народу, а також непохитною рішучістю гарантувати існування німецької нації в усі часи, рейхстаг одностайно прийняв закони, що друку­ються нижче.
§1.1. Шлюби між євреями та державними піддани­ми німецької або родинної крові заборонені.  Заключені всупереч цьому закону шлюби не мають юридичної сили, навіть якщо вони оформлені в обхід цього закону за ме­жами Німеччини.
2. Процедура анулювання такого шлюбу може бути здійснена лише державним прокурором.
§ 2. Статевий зв’язок між євреями та державними підданими німецької та родинної крові заборонено.
§ 3. Євреям забороняється наймати на роботу до себе у дім жінок — державних підданих німецької та родинної крові, що не досягли 45 років.
§ 4.1. Євреям заборонено вивішувати прапор Рейху або національний прапор, а також використовувати ко­льори Рейху з іншою метою.
2. Євреям дозволено носіння одягу єврейських коль­орів. Це право охороняється державою.
§ 5.1. Усякий, хто порушить заборону, встановлену у § 1, буде покараний тюремним ув’язненням строком в один рік та примусовими роботами.
           Особу чоловічої статі, що порушила заборону, вста­новлену у § 2, буде покарано тюремним ув’язненням без примусових робіт.
           Будь-який, хто порушить вказівки § 3 та § 4, буде покараний тюремним ув’язненням строком до одного року і штрафом або одним з цих мір покарань.
§ 6. Міністр внутрішніх справ Рейху разом з міністром юстиції Рейху розробить спеціальні законодавчі та адмі­ністративні положення про застосування та виконання цих положень.
§ 7. Закон вступить в силу наступного дня після його публікування, крім § 3, який вступить в силу з 1 січня 1936 року.
Нюрнберг, 15 вересня 1935 року
Перше роз’яснення до закону про громадянство Рей­ху від 14 листопада 1935 року
§ 4.1. Єврей не може бути громадянином Рейху. Він не має права голосу в політичних питаннях, не може займати посад в державних установах.
2. Урядовці-євреї будуть звільнені до 31 грудня 1935 року.
§ 5.1. Євреєм вважається особа, серед пращурів якої  у другому поколінні (бабки і діди) було не менше трьох осіб єврейської раси.
Питання: Нюрнберзькі закони поставили расизм у ранг правової основи. А що означає життя людини, яку позбавили всіх прав?
Не можна не сказати ще про одну акцію нацистів — «Кришталеву ніч».
7 листопада 1938 р. молодий польський єврей вбив у Парижі німецького дипломата в знак протесту проти насильної депортації з Німеччини до Польщі 15 000 євреїв, серед яких були і його батьки, на що гестапо відповіло нищівним погромом. У вечері і вночі з 9 на 10 листопада по всій Німеччині прокотилася хви­ля насилля: були спалені і зруйновані всі 1 400 синагог Німеччини, зруйновані й погра­бовані єврейські будинки, магазини, школи. 91 єврей був вбитий, декілька тисяч поранені, дек­ілька тисяч євреїв були відправлені до концта­борів. А верх цинізму полягав утому, що наци­стське керівництво звинуватило в усьому са­мих євреїв. На єврейську общину Німеччини було накладено контрибуцію 1 млрд. марок. Ці події увійшли в історію під назвою «Кришта­лева ніч» («Ніч битого скла»).
Питання:
1.Що ж розбилось у «Кришталеву ніч»?
2.Підготуйте відповідь на проблемне зав­дання уроку. Поясніть свою думку. Як ви вва­жаєте, чи може «коричнева чума» знову охо­пити світ?
IV.           Підсумки уроку.
1. Принизливий Версальський мир, економічна криза 1929-1930 рр. створили передумови для встанов­лення нацистської диктатури в Німеччині. Соціаль­ною опорою нацизму став робітничий клас, колишні фронтовики, безробітні, загнані у безвихідь повоєн­ної розрухи і злиднів. Традиційний електорат також відвернувся від буржуазних партій, які, на його дум­ку, були не в змозі покращити становище і піддавав­ся демагогічним обіцянкам Гітлера. Встановивши мир­ним шляхом диктатуру, нацисти пішли на безпреце­дентне розширення у мирний час державного регу­лювання економіки. На державні кошти розгорнулось будівництво мережі швидкісних автострад (автобанів), що дозволило скоротити безробіття і пожвавити буд­івельну справу. Але основна увага приділялась розвит­ку військової індустрії. Економічне піднесення сти­мулювалося податковими пільгами, контролем над цінами і зарплатою. Поступово здійснювався перехід до карткової системи розподілу.

Економічні успіхи (високі темпи економічного розвитку, ліквідація безробіття, підвищення добро­буту широких мас) здійснювалося дорогою ціною. Нацистська диктатура в Німеччині ліквідувала демок­ратичні порядки, права і свободи громадян, ввела диктатуру однієї партії і одного фюрера, встановила контроль над всіма сферами соціально-економічно­го і суспільно-політичного життя країни. Німеччина цілеспрямовано готувалася до нової світової війни за перерозподіл сфер впливу взагалі, і встановлення сво­го власного панування зокрема.
2. Пастору Мартіну Німмелеру, в’язню на­цистських концтаборів, належать слова:
«Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав — я не був євреєм. Далі вони прийшли за комуністами. Я мовчав — я не був комуністом. Потім вони прийшли за профспілковими робітниками. Я мовчав — я не був профспілковим робітником. Після цього вони прийш­ли за мною. Але всі вікна були темними. Не залиши­лось нікого, хто міг би допомогти мені».
Висновок-побажання — Нехай ніхто з нас ніколи не стане ні палачем, ні жертвою, ні бай­дужим спостерігачем!
Домашнє завдання:
-         Вивчити конспект уроку;
-         Творче завдання: Французькі історики писали, що нацисти «піддали сумніву Розум... Вони його при­спали. Але сон розуму породжує чудовисько». В чому полягає «сон розуму» в нацистській Німеччині? Які чу­довиська він породив?



  історії  україни  7 клас

Тема уроку.    Данило Романович Галицький

Мета уроку

Визначити характерні особливості роз­витку Галицько-Волинської держави на початку та в середині XIIІ ст. на прикладах життя і діяльності князя Данила Романовича.
Удосконалювати уміння систематизу­вати матеріал життєвих вчинків історичного діяча, виділяти головні світоглядні поняття, дискутувати, працювати з текстом підручни­ка, історичними картами і документами та додатковою літературою.
Сприяти вихованню на прикладах патріо­тичних вчинків Данила Романовича любові до рідного краю, формувати світогляд на істо­ричні події минулого з погляду сьогодення.
Обладнання: карта «Галицько-Волинське князівство» , портрет князя,
Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вчитель. На минулому уроці ми вируши­ли у цікаву подорож по Галицько-Волинському князівству, побували у визначних місцях, познайомилися з особливостями роз­витку та історичними особами. Що ж нового ми дізналися про Галичину та Волинь?
Запитання для повторення
-         Охарактеризуйте історичне та географіч­не положення й особливості розвитку Гали­чини і Волині. Розповідь супроводжуйте по­казом на карті.
-         Коли і завдяки кому Галичина і Волинь об’єдналися в одну державу? Дайте стислу ха­рактеристику цьому князеві.
-         Назвіть найвідоміших князів Галичини та Волині.
-         Завдяки чому бояри були впливовою си­лою у Галичині й Волині?
У ході відповіді учнів необхідно повтори­ти визначення понять вотчина та спадкова вотчина.
Вчитель. Сьогодні ми продовжимо мандрувати по Галицько-Волинському князівству, познайо­мившись із найвідомішим князем, сином Ро­мана Мстиславича Данилом, який відбудував і боронив від ворожих зазіхань батьківську спадщину. Але перш ніж познайомитися із самим Данилом, повернімося до пізнавально­го завданняяке ви отримали на минулому уроці, і за допомогою намальованих вами вдо­ма у зошитах генеалогічних дерев знайдемо відповідь на запитання:
-         чи мав Данило Рома­нович право на престол?
(Учні доводять, що таке право Данило мав, але водночас відзначають, що крім нього на галицький і волинський престоли було бага­то претендентів. Цей висновок знадобиться їм у ході уроку).
Вчитель. Князів, що боролися за владу, були знатного походження, історія знає багато, але рівних за значимістю та популярніс­тю Данилові майже не було.
-         Чому з усіх за­хідноукраїнських правителів Данило Галицький заслужив таку увагу та шану нащадків?
(Учні пробують відповісти на запитання: мабуть, був гарною людиною, хоробрим вої­ном, багато зробив корисних справ тощо.)
Вчитель. Ось, відшукуючи відповідь, ви самі склали план уроку, за яким ми будемо сьогодні працювати.
План
1.     Особистісні риси Данила.
2.     Внутрішня та зовнішня політика князя.
3.     Оцінювання Данила Галицького сучас­никами та нащадками.
План уроку занотовується до зошитів.
Вчитель. Нам необхідно сьогодні відшу­кати відповідь на важливе запитання: яке місце посідає Данило в історії нашої держа­ви. Отже, запишіть до зошитів
проблемне за­вдання:
визначити роль і місце Данила Га­лицького в історії України.
ІІІ. Засвоєння нових знань Перш ніж ми розпочнемо знайомство з ге­роєм уроку, пропоную намалювати в зошиті лінію часу, на якій ми будемо позначати го­ловні дати життя та діяльності Галицького. А точкою відліку на цій лінії стане 1201 рік, коли у відомого князя Романа Мстиславича та його дружини Анни з’явився син Данилко.
Після смерті князя Романа розгорілися чвари між князями, боярські інтриги, поси­лилося чужоземне втручання у державній справі. 1205 р. князями стали малолітні сини Романа Данило і Василько, а регентом при них — княгиня-мати Анна (у ході розповіді уточнюється значення термінів чвари та ре­гент). Але боярські угруповання прагнули не допустити до влади Романової вдови та її синів. На землях Галичини розгорнулася трид­цятирічна боротьба за владу. Скрутним було становище синів Романа, не раз їм доводи­лося утікати від бояр.
Наводиться уривок з поеми Олександра Олеся «Княжа Україна», слухаючи який, учні виписують у зошиті риси, якими наділив Да­нила наш сучасник, починають заповнювати схему «Особистісні риси Данила Галицького».
Горе учить, — кажуть люди, —
Доки горе не уб’єш.
І Василька і Данила
Научило  горе теж.
І вони навчились добре
І сидіти на коні,
І терпіти у походах,
І боротись на війні.
І обидва зрозуміли:
Досягає той, хто йде,
Хто бере усе, що треба,
А не ласки з неба жде.
І вони, Волинь забравши,
Поділились, як брати.
І мети: здобути Галич —
Хочуть спільно досягти.
Вчитель. Так вважає поет. Було б над­звичайно цікаво дізнатися, як характеризу­вали Данила його сучасники. Тому ми зап­росили літописця, який багато років збирає свідчення про галицько-волинську державу та її керманичів. Він з радістю ознайомить нас із зібраними документами. (Учень, який виконує роль літописця, напередодні отри­мав випереджальне завдання: опрацювати відомі документи, що стосуються галицько- волинської держави і вибрати головні.) Хо­четься, щоб ми допомогли літописцю й, дос­ліджуючи документи з нашої збірки, навели
свідчення щодо участі Данила у битві на р. Калці.
Учні наводять факти з документів, уміщених у підручниках та хрестоматії. Вчитель нагадує, щоб не забували наносити події на лінію  часу.
Ставши на чолі Галицько-Волинського князівства, Данило багато робить для розбудови держави.
Вчитель. Найсерйознішою проблемою для Данила було нашестя монголів. У 1240 році, зруйнувавши Київ, пішли кочівники походом на Волинь і Галич. Чи є у літописця свідчення про це? Літописець зачитує уривок з Галиць­ко-Волинського літопису.
Вчитель. Скориставшись відсутністю Да­нила, бояри вирішили змінити князя. Влітку 1245 р. в Угорщині зібралося велике військо, щоб силою «посадити» на галицький престол Ростислава. (Повертаємося до генеалогічного дерева, щоб з’ясувати, чому саме Ростислав був особою, на яку зробили ставку бояри?) Відбу­лася битва біля міста Ярослава, де Данило здо­був блискучу перемогу, підтвердивши славу хо­роброго воїна та мудрого полководця.
Запитання учням
-         Яке значення мала ця перемога?
Учні припускають, що перемога надовго зупинила агресію угорського королівства на північ до Карпат; піднесла міжнародний ав­торитет Галицько-Волинського князівства; підтвердила славу Данила як мудрого полко­водця.
Воєнний успіх князя набув розголосу в усьому світі й не на жарт стривожив ординсь­ких володарів. Того самого 1245 р. Батий при­слав до Данила послів з вимогою: «Дай Галич!»
Слово надається літописцеві, який наво­дить документи, що розповідають, як Дани­ло вирушив до хана на уклін. Коли йтиметь­ся  про те, що хан видав князеві ярлик, учні дають пояснення терміна.
Запитання учням
-         Як ви оцінюєте підкорення Данила Батиєві?
Невеличка дискусія, в ході якої можливі наступні припущення.
-         Данило — боягуз, який не хотів утрача­ти влади, прагнув зберегти її за допомогою хана. У разі непослуху Батий підкорив би Га­лич, а самого князя убив би.
-         Це був тактичний хід з метою не допус­тити татар на свої землі, виграти час для організації відсічі.
-         Заручившись таким покровителем, Да­нило змусив сусідів визнати його силу і не нападати на Галичину.
-         Це був мужній вчинок, бо Данило фак­тично відправлявся «у пащу до звіра», не зна­ючи, що вчинить із ним хан.
-         Данило особисто відповідав за свої вчин­ки: він міг послати до хана будь-кого з підлеглих і не ризикувати власним життям, але не зробив цього, взявши всю відповідальність на себе.
-         Князь жертвує особистими принципа­ми (приниження зовсім не в його характері), аби зберегти цілісність держави.
Вчитель. Як видно з ваших оцінок, вони дуже суперечливі. А що думали з приводу цьо­го вчинку Данила історики?
Робота з підручником (с. 203), де наведені думки М.Грушевського та М.Костомарова, які свідчать про неоднозначність оцінювання ви­датними істориками вчинку князя.
Вчитель  Повернувшись додому, Данило не мирив­ся із підданством Золотій Орді. Він робив спроби об’єднати європейців на хрестовий похід проти татар.
Запитання учням
• Пригадайте, що таке хрестові походи і проти кого вони були спрямовані
Очолити таке об’єднання міг лише Папа Римський. (Пригадайте, хто це такий і завдя­ки чому він набув надзвичайного впливу.) Папа мріяв про об’єднання православної й католицької церков під своїм керівництвом — унію. І Данило в цій справі міг стати йому добрим помічником. Отже, Папа заохочує Данила прийняти католицьку віру. Князь зму­шений прислухатися до порад, бо на той час галицько-волинська держава, що залишила­ся віч-на-віч із монголами, вкрай потребува­ла союзників. У 1253 р. посланцем Папи Да­нило був коронований, ставши першим ук­раїнським королем.
Запитання учням
-         Чого добивався Данило, приймаючи ка­толицьку віру?
Учні легко здогадуються — князь прагнув організувати хрестовий похід проти монголів. Але нові партнери виявилися неспроможни­ми допомогти один одному. Данило не зміг допомогти Папі об’єднати церкви, бо ідея унії не знайшла широкої підтримки серед його підданих.
Вчитель. Папа вже не мав тієї могутності, що раніше, аби допомогти організувати хре­стовий похід. Побачивши це, Данило Галиць­кий припинив стосунки з Папою. Та чутки про спроби об’єднання дійшли до Орди, яка ви­рішила покарати князя і виключити мож­ливість опору. У 1259 р. ханське військо на чолі з воєводою Бурундаєм, грабуючи і спа­люючи по дорозі міста і села, забираючи у полон людей, прибуло в Галичину. Бурундай наказав знищити всі укріплення на території князівства, що й було зроблено. Свої укріп­лення зберіг тільки Холм.
Запитання учням
-         Навіщо Бурундай видав такий наказ?
Нашестя Бурундая завдало князеві нищів­ного удару — загинула ідея всього життя: звільнення від жорстокої влади Золотої Орди і створення міцної незалежної держави.
В останні роки життя Данило Романович хворів, часто підводило серце, він майже втра­тив зір. У 1265 р. князь помер у своєму улюб­леному місті Холмі.
Так скінчився життєвий шлях Данила Га­лицького. Але його історичне життя продовжуєть­ся й понині, що проявляється у живому заці­кавленні, яке викликає  це ім’я, питання його ролі в історії. Ось тепер ми маємо дати власну оцінку Данилові Романовичу Галицькому.
Висновки підбиваються шляхом колектив­ного пошуку відповідей на наступні запитан­ня.
1.Якою людиною був Данило Галицький? (Кожен із присутніх на уроці додає свій ма­ленький штрих до портрета, а один з учнів записує все на дошці.)
2.     Що ви можете сказати про Данила як про політика та державного діяча? (Відповіді фіксуються одним із учнів збоку від живопис­ного та словесного портретів.)
3.     Що може додати до портрета князя ху­дожник? (Ілюстрація, яка зображує корона­цію Данила. Малюнок завершує живописний портрет.)
Які найвідоміші події з життя галиць­кого володаря з’явилися на лінії часу? (Лінія закріплюється на дошці, учні порівнюють її з тим, що записано в них у зошитах, вносячи у разі потреби поправки та доповнення.)
Розв’язання проблемного завдання Учні відзначають та записують у зошитах і на дошці, що Данило був:
а)визначною особистістю;
б)державним діячем, якому вдалося у складних умовах зберегти цілісність держа­ви;
в)дипломатом, який вивів свою країну на міжнародну арену;
г)талановитим полководцем, що здобув багато перемог, та хоробрим воїном.
IV.Узагальнення і систематизація знань. Проводиться за допомогою ігрових за­вдань, у розв’язуванні яких беруть участь усі учні класу.
ЗАГАДКИ
1.Із князем цим уже знайомі ми,
Про нього добра слава між людьми.
Він землі батьківські з’єднав,
Від ворогів обороняв,
Бо мав він надзвичайну силу.
І звали князя всі...
(Данилом).
2.     Пішов до хана на уклін,
Не підіймаючись з колін.
І хан, що керувать всім звик,
Дать князю змушений ...
(Ярлик).
3.Данило добре воював,
Міста і церкви будував.
На честь одного із синів
Поставив славне місто ...
(Львів).
ОМОНІМИ
1.Для розминки ось вам гра.
Невисока я гора.
Літери лишіть на місці,
Всі їх разом збережіть,
Й галицьке велике місто
Ви швиденько віднайдіть.
(Холм)
2.Я — книжка, де подій багато,
Бестселером так мрію стати.
Не слід нічого вам міняти,
Щоб ім’я князя прочитати.
(Роман)
3.Віднайдіть зв’язок між ними:
Місто в рідній Україні,
Й князь, що Осмомислом звали,
Бо розумним уважали.
(Ярослав)

ШАРАДИ
1.Напій, що люблять всі пірати,
Й літак, відомий в Україні.
А разом князя відгадати
Обов’язково всі повинні.
(Ром-Ан)
2.     Склад перший кожна курка каже,
А другий — нам артист покаже.
Якщо ж їх разом об’єднати,
То легко титул відгадати.
Його з короною вручили
Одному князеві — Данилу.
(Ко-Роль)
V.Домашнє завдання
§ 24, с. 194—204, запитання до параграфа.
Різнорівневі завдання
1.     М.Грушевський вважав, що Галицьке та Волинське князівства були безпосередніми спадкоємцями політичних і культурних тра­дицій Київської Русі. Чи згодні ви з ученим? Свою думку обгрунтуйте.
2.     Проаналізуйте, за яких умов було мож­ливе збереження цілісності та незалежності Галицько-Волинського князівства.
3. Творче завдання. Ви — літописець кня­зя Данила. Складіть йому похвалу.
4. Інтеграційне завдання. Ознайомившись із додатковою художньою літературою,  складіть усне оповідання «Данило Галицький — визначна постать в історії України».

ТЕМА 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIIСТ. (система уроків)
Тема. Соціально-економічний розвиток України.
Мета: охарактеризувати основні ознаки економічного розвитку українських
            земель у першій половині XVII ст.. визначити особливості
            со­ціально-економічного та політичного становища українців у цей
            період;
            розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати фактичний
            матеріал, виділяти головне, на основі джерел інформації робити
            висновки;
            виховувати  інтерес до вивчення історії.
Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І.       Актуалізація опорних знань учнів
 Бесіда за запитаннями
1        1.До складу якої держави входила більшість  українських земель на початку          XVII ст.?
2        2.Назвіть і покажіть на карті воєводства, які були утворені на українських                землях після їх входження до складу Речі Посполитої.
3.  Яку політику проводила Річ Посполита щодо українців?
     4.   Назвіть основні ознаки економічного розвитку українських земель
           у другій половині XVI ст.
Учитель підсумовує виступи учнів.
ІІ. Засвоєння нових знань
Вступне слово вчителя. Домінуючі позиції в економіці посідали українські й польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи й примушували виконувати кілька днів на тиждень панщину.
Зростали міста. Тільки у Київському і Брацлавському воєводствах до середини XVII ст. їх налічувалося понад 300. Міщани виконували різ­ні повинності на користь своїх власників, а також старост і воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право
-         пригадайте, що таке магдебурзьке право?
Це  давало змогу їхнім мешканцям користуватися пільгами у сфері ремесла, промислів і торгівлі. Водночас православні міщани західноукраїнських міст зазнавали тяжких національно-релігій­них та економічних утисків
Економіка України втягувалася в товарно-грошові відносини, тобто у виробництво продукції сільського господарства, промислів, а також ремісничих виробів для продажу на ринку за гроші.
Які ж зміни сталися у політичному становищі українських земель у 20-30-х роках XVIІ ст.?
У результаті воєн між Польщею і Московським царством у 1617-1618 і 1632-1634 рр. полякам одійшла Чернігово-Сіверщина. У 1635 р. утворилося Чернігівське воєводство.
  Становище українського населення

Робота з картою
Відшукайте і покажіть на карті Чернігово-Сіверські землі та новостворене Чернігівське воєводство.
Завдання.  Визначте, як соціально-економічні процеси, що відбувалися на ук­раїнських землях у першій половині XVII ст., вплинули на становище
українського населення?     
Розповідь вчителя супроводжується показом на карті.   За станом на 1629 р. у руках 37 волинських магнатів зосереджувалося  ¾  селянських господарств. Наймогутнішим феодалом на Волині і був князь Василь-Костянтин Острозький. На початку XVII ст. йому належали 59 міст, містечок і замків (у тому числі Острог, Звягіль, Чуднів), 857 сіл, 111 фільварків. Це становило третину всіх феодальних во­лодінь на Волині. До того ж князь був власником земель у Київському, Руському, Подільському воєводствах. Його річний прибуток сягав 1 млн. злотих. Великі земельні маєтності в інших місцевостях України мали та­кож Заславські, Збаразькі, Хоткевичі, Пронські.
Великими землевласниками були католицька та уніатська церкви, а також українські православні монастирі. Найбільшим церковним землевласником на Україні був Києво-Печерський монастир. На початку XVII ст. уніатській церкві на Волині належало близько 2,1 тис. селян­ських дворів.
Робота зі схемою
Шляхи зростання магнатських землеволодінь
      1.     За рахунок успадкування.
      2.     За рахунок купівлі маєтків.
      3.     За рахунок  захоплення  маєтків і земель.
      4.     За рахунок  захоплення  окраїнних територій.
      5.     За рахунок дарувань з боку королів і великих князів.


Права магнатів на придбані або загарбані землі затверджувалися великокнязівськими та королівськими грамотами. Із кінця XVI ст. сейми дозволили королю роздавати на «вічність» особам зі шляхетського стану «пустині» в Придніпров'ї, причому не тільки незаймані, а й заселені селянами і козаками землі.
Завдання
1.Якими шляхами формувалися великі магнатські землеволодіння в Україні?
2. Як це позначилося на становищі простого населення?
Робота з документом
Документ. Із Литовського статуту 1588 р.
«Бажаємо й ухвалюємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі  й бояри і вся шляхта, які мають свої батьківські, куплені та якимось звичаєм надбані за прародителів наших славної пам’яті їхніх милостей королів і великих князів литовських, а також і за нашого щасливого [володарювання] тримали й володіли, щоб їм такі маєтки вічно від  нинішнього часу і в прийдешні часи тримати і володіти, і їм самим, і нащадкам...». {Історія України. Нове бачення: Курс лекцій.С. 133)

Запитання
1.Які форми феодального землеволодіння були узаконені Литовським статутом 1588 р.?
2.Які наслідки мало це для України?
3.Як зростання феодального землеволодіння вплинуло на становите селянства?
Розповідь вчителя. Зміцнення й зростання великої феодальної власності на землю призводило до посилення кріпацтва. Кріпосне право фіксувало й узаконювало ці процеси.
Розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку спонукав польських феодалів до перетворення своїх маетностей на фільварки, тобто до запровадження власного господарства (з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської сировини), заснованого на постій­ній щотижневій панщині. Руйнування старовинного аграрного ладу, що складався віками, розпочалося на великокнязівських господарських землях. Ця рішуча реформа здійснювалася згідно з виданою у 1557 р. ве­ликим князем литовським і королем Польським Сигізмундом ІІ  Авгус­том «Уставою на волоки».
Завдання
-         Як ви вважаєте, які наслідки для України мало запровадження
«волочної поміри» та фільваркової системи?
Завдання виконується з допомогою «Мозкового штурму». Всі думки дітей записуються на дошці, потім робиться узагальнюючий висновок.
Завдання
-         Чим можна пояснити невисоку продуктивність фільваркових господарств?
Розповідь вчителя . Становище селянства погіршувалося ще й тим, що пани накладали на нього різноманітні побори.
У маєтках збільшувалася кількість селян-«гультяїв», котрі не мали будь-якого майна. Феодали широко використовували їх у своїх про­мислових закладах. Майже кожний фільварок мав ґуральню, броварню, миловарню, не рідкістю були також рудні, поташні буди, гути, селітроварні, жупи (солеварні).  Люди, зайняті на цих промислах, зазнавали найбільшої експлуатації порівняно з іншим селянським насе­ленням.
Розвиток міст
Розповідь вчителя  Поглиблення суспільного поділу праці у кінці XVI — першій пол.VII ст. сприяло розвитку старих і виникненню нових міст. З 206  міст у Київському воєводстві 46 були королівськими, 150 — приватновласницькими, 10 — церковними. Більшість міст на Україні на по­чаткуку XVII ст. користувалися магдебурзьким правом.
Робота з таблицею
Процеси, які заважали розвитку міст
                           -     Панування феодально-кріпосницьких відносин.
                             -  Всевладдя магнатів і шляхти:
          без сплати податків продукція фільварків вивозилася за кордон;
          у маєтках  запроваджувалося промислове виробництво, що призводило           до звуження ринку збуту виробів ремісників.
                              -Великі побори та повинності городян на користь держави.


Запитання
-         Як ви вважаєте, які процеси на українських землях гальмували роз­виток міст?
Розповідь вчителя  Незважаючи на зазначені та інші перешкоди, міське це­хове ремесло невпинно розвивалося. Найбільшими ремісничими цент­рами були Львів, Київ, Луцьк, Острог, Кам’янець. Загалом у першій по­ловині XVII ст. на Україні існувало близько 300 ремісничих спеціальностей. Найбільш поширеними були: кравецтво, шевство, ткацтво, сукнарство, ковальство, зброярство, ювелірна справа, бондар­ство, гончарство, кушнірство, виробництво цегли, пороху, теслярство, суднобудування. Із розвитком ремесел, промислів і торгівлі поглиблювалася соціальна диференціація міського населення, котре, як і раніше, поділялося на аристократію (патриціат), бюргерство (цехові майстри і торговці) і безправну міську бідноту — плебс.
Розвиток торгівлі.
Розповідь вчителя  Як і раніше, у внутрішній торгівлі значну роль відігравали місцеві  торги та ярмарки, що відбувалися у містах і містечках, визначених  королівськими грамотами-привілеями.
Підносилася зовнішня торгівля. Тісними були економічні зв’язки українських земель з Росією. Постійні торговельні шляхи сполучали  Москву та інші російські міста з Києвом, Кам’янцем, іншими економічними центрами України. Через Україну та Київ Росія вела транзитну торгівлю з країнами Західної Європи, Балкан, Туреччиною, Кримом. Україна ж торгувала із Західною Європою через Краків і Прибалтику. Особливо велику роль в експорті українських товарів (хліба, поташу, вовни, воску тощо) відігравав Гданськ. Через нього ж на Україну йшов  європейський і східний імпорт.

Учні за методом «ПРЕС» відповідають на запитання, що прозвучало на початку уроку:
-         Як соціально-економічні процеси першої половини XVII ст. впли­нули на становище українського населення?
IV. Узагальнення та систематизація знань
Складання узагальнювальної таблиці
        
Основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.  

        
V. Домашнє завдання
Опрацювати  параграф 8 у  підручнику.
Підготувати повідомлення про життя і діяльність І.Борецького.



Тема.  Церковне життя після Берестейської унії
Мета: розглянути стан церковного життя в Україні після Бе­рестейської церковної
            унії; показати діяльність Й. Бо­рецького, П. Могили у відновленні і
             зміцненні пра­вославної церкви;
             формувати в учнів зацікавленість у пізнанні нових явищ, подій та
             процесів;
             виховувати школярів у дусі  загальнолюдських духовних ціннос­тей,
             толерантного ставлення до різних  релігійних кон­фесій, релігійних
             почуттів людей.
Обладнання: схеми, таблиці, документи, портрети Іова Борецького та Петра
                        Могили
Тип уроку:         комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
        Бесіда
1.     Яким було становище православної церкви в другій половині XVI ст.?
2.     Чому з’явилася ідея про унію православної та католицької церков.  На яких умовах пропонувалося здійснити унію?
3.     Чи вдалося об’єднати католицьку і православну церкви в єдину християнську церкву? Чому?
4.     Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.

ІІІ. Засвоєння нових знань
1.     Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні.
 Робота з документом
Документ 1. Із промови українського православного шляхтича Лаврентія
                      Деревинського
«Придивися ще до образ і нечуваного гноблення, хіба не гноблен­ня народу нашого руського те, що, крім наших міст, коїться у Львові? Хто сповідує грецьку віру і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятий до цеху. Не дозволяєть­ся поважати за церковним обрядом тіло померлого і відкрито приходити  до хворого з тайними Божими...» (Власов В. Історія України. Підручник для 8 класу ст. 61-62)
Завдання
1 На основі даного документа схарактеризуйте вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні.
2. Які зміни сталися в становищі Української православної церкви?

Розповідь вчителя. Берестейська унія стала тією подією, яка на багато років визначила особливості церковного життя в Україні. Вона замислювала­ся з метою подолати кризу православної церкви, але насправді призвела до розколу українців. Унія ще більше погіршила становище православної  церкви і спричинила посилення боротьби на її захист. Цю боротьбу очолювали православні церковні братства, що домоглися права ставропігії.  Це право мали Львівське, Луцьке та Київське братства.
Визначення діти записують у зошити
Право  ставропігії — право підпорядковуватись  не своїм єпископам,  а безпосередньо патріарху.
Бесіда за запитаннями на повторення.
·        Які братства відігравали найбільшу роль в Україні?
·        Як ставилися до православ’я запорозькі козаки?
·        Як вони оцінювали діяльність братств?
Продовжувався процес денаціоналізації ук­раїнської шляхти: нащадки знатних родів переходили до католицт­ва або унії. У 1608 р. помер князь К. Острозький, і серед шляхти вже не було нікого, хто міг би заступити його, бо й діти князя перейшли до католицтва.
Проблемне запитання.
Який висновок можна зробити про становище православної церкви після 1596р.?
2.     Відновлення православної ієрархії. І. Борецький.
Розповідь учителя. У православних колах, пов’язаних з Київським братством і Вій­ськом Запорозьким, виникла ідея відновлення православної ієрархії без дозволу королівської влади. Це трапилося під час візиту в Україну (Київ) у 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана. За­порозька старшина на чолі з гетьманом  П. Конашевичем-Сагайдачним запропонувала йому висвятити православний єпископат. У цьому ж році були обрані нові православні владики. У сан київського мит­рополита було висвячено Іова Борецького.
Повідомлення учня про діяльність Іова Борецького
Проблемні запитання.
1.     Чому, як ви гадаєте, польська влада примирилася з цим?
2.     Чому стало можливим відновлення православної ієрархії?
3.     Як ця подія вплинула на самосвідомість українського народу?

3.     Легалізація православної церкви.
Розповідь учителя.
З часу поновлення ієрархії у 1620 р. минуло 11 років, але добитися її легалізації (тобто офіційного визнання) православні не могли.
У 1631 р. помер Сигізмунд III. Наступного року королем було обрано його сина Владислава IV. Він толерантно ставився до питань релігії. Крім того, для війни з Російською державою (Владислав IV хотів заволодіти короною російського царя) йому була потрібна до­помога. Як ви гадаєте, чия допомога була потрібна Владиславу IV? (Православного населення України і запорозьких козаків.)
За цих обставин Владислав IV погодився легалізувати православ­ну церкву. У 1632 р. були складені так звані  «Пункти для заспокоєння руського народу», які передбачали:
·        свободу богослужіння;
·        право мати церкви, семінарії, школи, братства;
·        передачу православним ряду єпархій;
·        повернення київських монастирів, крім Видубицького;
·        право вільно обирати опіку православної чи уніатської церкви.
Новим митрополитом став архімандрит Києво-Печерської лаври
Петро Могила.

4.     Церковні реформи П. Могили.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення учнів про П. Могилу.
Самостійна робота з підручником. Опрацювати підручник ст.78-79 і виписати реформи П. Могили в зошит.
Епо­ха П. Могили тривала лише 14 років (він помер у 1647 р.), але вона охопила всі сторони церковного та культурного життя і тому наги­нається «Могилянською добою», або «золотим періодом відроджен­ня українського православ’я».

5.     Уніатська церква.
Бесіда за запитаннями на повторення.
1.     Коли і як виникла уніатська церква?
2.     Яку іншу назву вона мала?
Розповідь учителя. Після Берестейської унії уніати відчули глибоке розчарування: вони сподівалися на допомогу і співпрацю католицького духовенст­ва Польщі. Але уніатські єпископи не отримали право засідати в сенаті, а уніатське духовенство не було зрівняне у правах з католиць­ким. Уніатська церква стала тільки «терпимою» в Польщі, як терпимою була православна.   Після легалізації православної церкви становище уніатської церкви ускладнилося. За влучним виразом  М. Грушевського, компроміс 1632 р., легалізувавши православну церкву, зробив уніатську «не­потрібним буфером між католицькою та православною церквами».  Найбільш відомими уніатськими митрополитами були І. Потій та Й.-В. Рутський.
6.     Реформаційні рухи на українських землях. Контрреформація.
Бесіда за запитаннями на повторення.
1.   Що таке Реформація?
2.   Коли вона почалася?
3.   Хто такий М. Лютер?
4.   Хто такі протестанти?
5.   Що таке кальвінізм?
6.   Що таке Контрреформація?
Розповідь учителя.
Реформаційні рухи не пройшли осторонь і України. Православне населення використовувало ідеї реформації як засіб протидії поши­ренню католицизму за українських землях. У першій половині XVI ст. протестантизм (кальвінізм, лютеранство, аріанство, соцініанство) швидко поширюється в Україні.
У другій половині XVI ст. католицька церква однак почала нас­туп на Реформацію — Контрреформацію.
В цілому Реформація сприяла поширен­ню релігійного вільнодумства, мала вплив на внутрішнє життя пра­вославної церкви (з’явилися, наприклад, переклади Святого Пись­ма народною мовою).
IV. Закріплення нових знань
Бесіда за запитаннями.
1.     Назвіть характерні риси релігійної ситуації в Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.
2.     Яким було становище греко-католицької церкви?
3.     Коли була відновлена православна ієрархія і легалізована пра­ні »славна церква?
4.  Назвіть основні церковні реформи П. Могили.
V. Підсумки уроку
 Заключне слово вчителя. Оцінювання роботи учнів на уроці.
VІ. Домашнє завдання
·        Опрацювати текст підручника.
·        Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.
·        Підготувати повідомлення про І. Федорова.
     
Тема. Українське  козацтво в першій чверті XVII століття.
Мета: розглянути процес розвитку українського козацтва на поч. XVII століття та
           його роль у боротьбі з іноземними загарбниками; розкрити  постать
           славетного гетьмана П.Конашевича Сагайдачного;
          розвивати навички роботи з історичною картою ( атласом ) та
            історичними джерелами;
           виховувати повагу до історичного минулого українського народу.
Обладнання: карта,  портрет гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, картки з
                       документами та ілюстраціями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
                                                       Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
       Бесіда
1.До складу яких держав входили українські землі на поч.  XVII  століття?
2.Коротко охарактеризуйте становище українського населення під владою іноземних держав.
3. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?
4. Яке значення мала боротьба козаків з турками і татарами?
5. Охарактеризуйте військову майстерність козаків.
6. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків і татар?
ІІІ. Засвоєння нових знань.
Робота з зошитом. Діти записують тему і план уроку.
 План уроку
1. Боротьба козаків з татарськими і турецькими нападниками. С.Кішка.
2. Морські походи козаків.
3. П.Конашевич-Сагайдачний.
4. Хотинська війна 1620 р.

1. Боротьба козаків з татарськими і турецькими нападниками. С.Кішка.
Вивчення першого пункту плану починається прослуховуванням української народної пісні «За річкою вогні  горять»
Вчитель На основі наведеного джерела визначте,  які наслідки мала для українців турецько-татарська агресія?
Розповідь вчителя. З появою запорозької Січі боротьба проти турків і татар набирала дедалі запеклішого характеру. Починаючи з  кінця XVI ст., козаки здійснювали постійні набіги на володіння Туреччини і Кримського ханства, що тримало Османську імперію в постійній напрузі, виснажувало її військові сили, перешкоджало здійснювати її агресивні плани щодо інших країн. Одним із яскравих прикладів героїчної боротьби українського козацтва проти турецько-татарських завойовників є діяльність гетьмана Самійла Кішки.
Заслуховуються повідомлення учнів про с. Кішку.
2. Морські походи козаків.
Розповідь вчителя. Козаки були неперевершеними майстрами морських боїв. Вони громили прибережні турецькі і татарські міста і визволяли полонених . (додається опис морських човнів козаків-чайок)
Завдання Розгляньте карту атласу (4, ст. 4) і назвіть місця  морських походів (боїв) запорожців з турками.
 Розповідь вчителя. Найбільшим був морський похід на Кафу (1616р.) великий невільничий ринок в Криму.  Козаки знищили 14 тис. турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, визволили багато полонених.
Самостійна робота з документом.  Ознайомтесь з фрагментом твору
Г. Де          Боплана (1651р.) про опис тактики морського бою козаків з турками (хрестоматія з історії 8 клас ст.  )  і дайте відповідь на питання.
1. Що Нового ви дізналися з цього уривку про морські походи козаків?
2. Яке враження справив на вас цей уривок?
3. П.Конашевич-Сагайдачний.
 (Діти мали випереджальне завдання: підготувати повідомлення про славного козацького гетьмана – Петра Конашивича-Сагайдачного. На цьому етапі уроку ми їх заслуховуєм.)
4. Хотинська війна 1620 р.
(в ході розповіді вчителя, учні складають хронологічну таблицю «Хотинська війна»)Зразок таблиці:
Хотинська війна
дата
подія
наслідки
Вересень 1620р.
Битва під Цецорою
Польські війська були вщент розгромлені турецькою армією
Квітень 1621 р.
Похід Османа ІІ із 150-тисячною армією проти Речі Посполитої. До нього приєднується 60-тисячна кримська орда
Польський уряд звертається до українських козаків із закликом взяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права і  привілеї
15-17 червня 1621
Козацька рада в урочища Суха Діброва на Черкащині
Прийнято рішення про негайний виступ козацького війська у похід проти Туреччини
Червень 1621 р.
Делегація у Варшаву на чолі з П.Сагайдачним
Узгодження умов козацького договору
Серпень 1621 р.
Обрання гетьманом П. Сагайдачного
Прийнято рішення про з'єднання  козацького війська з польським
24 серпня 1621 р.
З'єднання  козацького війська з польським
Початок спільних дій проти турків і татар
2 вересня-3жовтня 1621 р.
Хотинська битва
Перемога Українсько-польських військ. Вирішальну роль  у перемозі відіграло українське козацтво
5 жовтня
Хотинський мир
Закінчення війни
Завдання
1.     Між якими державами велася Хотинська війна?
2.     На чиєму боці виступило українське козацтво і чому?
3.     Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?
IV. Узагальнення і систематизація знань
Пропонується учням ,методом «Мозкового штурму», визначити значення діяльності гетьмана П.Сагайдачного. Всі пропозиції дітей записати на дошці і зробити загальний висновок.
V. Підсумок уроку оцінюється робота учнів на уроці
VІ. Домашнє завдання
·        Опрацювати текст підручнику
·        Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.

 
Тема. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30-х
             років XVII століття.
Мета: розглянути причина, хід та наслідки  національно-визвольних повстань
            українського народу 20-30-х років  XVII ст.,  з'ясувати їх значення; на
            основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати
            історичні  явища та події, порівнювати їх, визначати їх  суть, причини і
           значення, давати характеристику історичним особистостям;
          на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати  в учнів почуття
            патріотизму і гордості за український  народ.
Обладнання: атлас,  портрети  керівників національно-визвольних повстань
                        текстові та візуальні історичні джерела, Кобзар.
Тип уроку:комбінований.
                                                       Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
       Бесіда
1.До складу якої  держави  входило більшість українських земель на поч. XVII  ст.?
2.Яку політику проводила Річ Посполита щодо українців?
3. Яким було становище українського козацтва на поч. XVII  ст.?
4. Назвіть основні ознаки  соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої на поч. XVII  ст.?
5. Як розвиток  господарства вплинув на становище   українського населення?
6. Що вам відомо про становище українських селян та міщан?
ІІІ. Засвоєння нових знань.
Робота з зошитом. Діти записують тему і план уроку.
 План уроку
1. Назрівання козацько-селянських повстань в Україні   в 20-30-х роках  XVII ст., 
2. Повстання  1625 р. під проводом М.Жмайла.
3. Повстання під проводом Т.Федоровича (Трясила) 1630 р.
4. Козацько-селянське повстання під орудою І.Сулими 1635 р.
5. Козацьке повстання 1637-1638 рр. П.Брут, Я.Острянин, Д.Гуня.
1. Назрівання козацько-селянських повстань в Україні   в 20-30-х років  XVII ст.,
Розповідь вчителя Після Хотинської війни польський уряд не виконав обіцянок, які давав козакам. Навпаки, посилив гноблення.
         Антикозацька спрямованість політики польського  уряду, небажання виконувати вимоги козаків привели до тривалого козацько-польського конфлікту20-30-х років  XVII ст.
  Завдання  Опрацюйте підручник ст.90 у підручнику  і визначте причини національно-визвольних повстань. Результати роботи запишіть в зошит.
2. Повстання  1625 р. під проводом М.Жмайла.
Розповідь вчителя супроводжується показом на карті.  У вересні польська влада відправила на Київщину 30-ти тисячне військо під командуванням Станіслава Конецпольського,  щоб  приборкати непокірних козаків. Проти них виступило місцеве населення та запорожці під командуванням гетьмана Марка Жмайла. Відбулася велика битва біля Курукового  озера, але жодна зі сторін не досягла перемоги. Почалися переговори.  У козацькому середовищі посилюється  поміркована течія. М.Жмайла було  усунуто від гетьманства, а булаву було передано Михайлу Дорошенку, який підписав компромісну мирну  Куруківську угоду, яка передбачала:
·        збільшення реєстру до 6 тисяч чоловік;
·        козаки, які були поза реєстром, повинні були повернутися до своїх панів;
·        всім учасникам повстання оголошувалася амністія;
·        козакам заборонялося ходити походами  на турків і зноситися з іноземними державами.
Запитання до дітей.
1.Як ви вважаєте, чиїм інтересам відповідала Куруківська угода?
2. Як сприйняла угоду,  на вашу думку, основна маса козацтва?
3. Повстання під проводом Т.Федоровича (Трясила) 1630 р.
Вивчення цього питання поч.. з читання  уривку із поеми Т.Шевченка  «Тарасова ніч»
Запитання до тексту
1.Яку подію змалював Т.Шевченко у своїй поемі?
2. Якими були  її  наслідки?
Розповідь вчителя. Вирішальна битва відбулася під Переяславом у травні 1630 р. і тривала три тижні.  Але перешкодою до перемоги козаків стали незгоди між повстанцями. У червні 1630 р. новообраний гетьман А.Конашевич-Бут підписав з поляками  Переяславську угоду, за якою козацький реєстр збільшувався до 8 тис. чоловік. Ця угода повторювала Куруківську угоду.
1.     Козацько-селянське повстання під орудою І.Сулими 1635 р.
Розповідь вчителя з елементами бесіди. За рішенням польського  сейму в лютому 1635 року було побудовано міцну фортецю на Дніпрі.
-Установіть за картою атласу, де знаходилась фортеця і як вона називалась?
-Як ви гадаєте, з якою метою вона була побудована?
Фортеця  Кодак мала могутні вали з оборонними укріпленнями. Гарнізон фортеці складався з двохсот добре озброєних німецьких найманців.
         Козаки між тим почали  підготовку до знищення фортеці. На чолі них став гетьман Іван Сулима – дрібний шляхтич родом з Чернігівщини, учасник походів проти Криму, Туреччини, за що одержав золоту медаль Папи Павла V.
         У серпні1635 року3 тис. козаків захопили фортецю і винищили гарнізон Кодаку. Однак поляки скористалися незгодами між козаками. І.Сулима був по зрадницькому схоплений частиною реєстрової старшини, виданий полякам і страчений у Варшаві.
-         Пригадайте, хто з козацьких ватажків також був страчений у Варшаві?
-         Яку значення, на ваш  погляд, мало зруйнування Кодацької  фортеці?
2.     Козацьке повстання 1637-1638 рр. П.Брут, Я.Острянин, Д.Гуня.        
Розповідь вчителя з елементами бесіди. Влітку 1637  р. почалося нове повстання. Його очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк). Він був учасником повстання І. Сулими, з яким брав фортецю Кодак.
-         Розгляньте карту атласу і визначте, де відбулася битва між повстанцями і поляками?
У грудні 1637 року     повстанське військо зазнало поразки під Кумейками. Почалися переговори, під час яких Бута та інших козацьких ватажків було схоплено і пізніше страчено у Варшаві.
     У лютому 1638 року польський сейм схвалив «Ординацію війська запорозького реєстрового». Вона значно урізала права реєстровців.
-         Як ви вважаєте, якою була реакція козаків на «Ординацію»?
(Вчитель продовжує розповідь про повстання  Я. Острянина і Д.Гуні)                                     
IV. Узагальнення і систематизація знань
На закріплення пропонується учням  визначити особливості,  значення та наслідки козацьких повстань  поч.. XVII ст.
         Робота в групах. Клас поділяється на три групи.
1-а група з'ясовує особливості повстань;
2-а група  наслідки повстань;
3-я група значення козацьких повстань  поч.. XVII ст.
Результати роботи записують до таблиці.
Особливості
Наслідки
Значення




V. Підсумок уроку оцінюється робота учнів на уроці
VІ.  Домашнє завдання
·        Опрацювати текст підручнику
·        Скласти хронологічну таблицю «Козацько-селянські  повстання  20-30-х років  XVII ст.» 

Тема. Культура України в першій пол. XVII ст. Розвиток освіти і літератури.


Мета: розглянути умови національно-культурного піднесення українського
          народу у цей період; зясувати стан розвитку освіти, науки,
          книгодрукування;
          розвивати в учнів вміння самостійно працювати з різними джерелами
         інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення;
         сприяти вихованню в учнів історичної самосвідомості, повагу до
         культурних надбань українського народу
Обладнання: карта (атлас), картки з цитатами документів, ілюстрації
Тип уроку:         комбінований.
Хід уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Здійснюється за запитаннями підручника ст. 99
ІІІ. Засвоєння нових знань
1.     Умови національно-культурного розвитку українського на­роду.
Розповідь вчителя з елементами бесіди .Розвиток української культури в цей час проходив у складних, су­перечливих умовах.
Бесіда за запитаннями.
1.  Чи мала Україна власну державність?
          2.  До складу яких держав входили українські землі?
          3.  Які політичні фактори впливали на умови національно-куль­турного  
              розвитку?
Отже,  факторами  по­літичного впливу стали:
- спольщення і окатоличення частини української шляхти і кня­зів внаслідок Люблінської унії 1569 р.;
- унія сприяла соціально-економічному, політичному і культур­ному зближенню населення різних регіонів українських земель;
- після Берестейської церковної унії 1596 р. активізувалася боротьба за релігійні права і свободи українського народу;
- з виникненням козацтва і Війська Запорозького національно-релігійна боротьба стала переростати в національно-визвольну;
- вплив західноєвропейських ідей епохи Відродження та гуманізму (багато вихідців з України здобували освіту в західноєвро­пейських університетах, вплив доби Відродження, поширення ідей і гуманізму та Реформації).

2.     Розвиток української мови.  Пересопницьке Євангеліє.
Під час розгляду теми уроку учні складають таблицю.
Культура України в другій пол. XVI – першій пол. XVII ст..
Галузь
Досягнення
Мова

Освіта

Книгодрукування

Література

Музика

Архітектура

Образотворче мистецтво

(Заповнення таблиці учні продовжують на наступному уроці.)
Розповідь учителя.
Однією з найголовніших ознак етносу є мова. Українська мова в цей час набула більш чіткого загальнонаціонального характеру.
-         Як називалася у XVI — першій половині XVII ст. писемна мова  українців і білорусів? (Руська.)
-         Якою мовою був написаний Литовський статут? (Руською.)
Українська мова широко вживалася в офіційно-діловій сфері, у літописанні.   З'явилися  вірші, полемічні та драматичні твори українською  мовою.
Руською мовою створювалася і перекладалася релігійна літе­ратура. Видатною пам’яткою є Пересопницьке Євангеліє 1556— 1561 рр. Аркуші цієї рукописної книги оздоблені майстерними малюнками. Зараз на Пересопницькому Євангелії  Президенти Украї­ни присягають на вірність Україні.
3. Освіта.
Робота з картою.
Розгляньте карту атласу [4, с. 6] і дайте відповідь на запитання:
-   Який факт свідчить про високий рівень розвитку освіти у цей час? (Велика кількість братських, протестантських, єзуїтських та інших шкіл.)
а) Церковна, монастирська і домашня освіта.
Розповідь учителя.
В Україні віддавна при церквах і монастирях існували початкові школи, в яких вчителювали дяки. Вони навчали дітей читати, пи­сати
церковнослов’янською мовою, основам арифметики, співу. Віддавна в Україні існувало також домашнє (сімейне) навчання та виховання дітей, яке провадили бакалаври (учителі). Вдома ді­тей навчали читати і писати, вивчали грецьку та латинську мови.
Запитання.
-  Як ви гадаєте, чи дозволяв рівень церковної і монастирської освіти успішно відстоювати права православного населення і розви­вати українську культуру?
-  Кому було доступна домашня освіта?
б)      Братські слов’яно-греко-латинські  школи.
Розповідь учителя.
У кінці XVI — на початку XVII ст. в Україні православними братст­вами засновується велика кількість слов’яно-греко-латинських шкіл. Першою такою школою була Острозька, що виникла у 1576 р.
-          Знайдіть на карті атласу [4, с. 6] Острозьку школу та інші братські школи.
-         Припустіть, чому таку назву отримали братські школи?
У цих закладах велику увагу приділяли вивченню церковно­слов’янської та книжної української мов, традиційно вивчалися грецька та латинська мови, а також «сім вільних наук»: граматику, риторику, діалектику, математику, геометрію, астрономію та  музику.
Запитання.
-         Як ви гадаєте, хто навчався в цих школах?
Рівень викладання в братських школах був  досить високим. Тут працювали
І. Борецький,  М. Смотрицький,  З. Копистенський та інші.
в)     Протестантські,  єзуїтські та уніатські школи.
Запитання
-          Під впливом яких подій в Україні виникли протестантські та єзуїтські школи?
У протестантських школах вивчали латинську мову і «сім віль­них  наук». Такі ж школи (колегіуми) мали єзуїти.
-          Чи здобували освіту православні у цих навчальних закладах?
г) Острозька школа.
Розповідь учителя.
Як уже повідомлялося, в м. Острог у 1576 р. була заснована пер­ша слов’яно-греко-латинська школа, яка практично була першою вищою школою у Україні. Вона була відкрита і утримувалася на кошти князя К.-В. Острозького. Тут вивчалися різні мови та «сім вільних наук». Цю школу закінчило багато відомих церковних дія­чів,  письменників, учених. (Зокрема гетьман
 П. Конашевич-Сагайдачний.)
д ) Створення Києво-Могилянської колегії.
Розповідь учителя.
У 1631 р. П. Могила заснував у Києво-Печерській лаврі школу за типом західноєвропейських шкіл. У 1632 р. вона була об’єднана  з київською братською школою та перетворена на Київську колегію, що згодом отримала назву Києво-Могилянської академії.
Викладали тут слов’янською мовою, деякі курси латинською. Учні, які вивчали вищі курси — філософію та богослов’я, називалися студеями (студентами). У 1635 р. Владислав IV надав православним при­вілей, яким дозволялося викладати богослов’я (у колегії воно викла­далося за скороченим курсом). Це обмеження було зроблено з метою, щоб українці вступали до польських католицьких академій .  Серед вихованців Києво-Могилянської колегії (академії) були: Л. Баранович, І. Гізель, С. Полоцький, Г. Сковорода, гетьман  Г. Самойлович.
1.     Початок книгодрукування. І. Федоров.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення учнів про діяльність Івана Федорова.
Самостійна робота за підручником ст.  101-102..
Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.
Завдання.
Знайдіть на карті атласу [4, с. 6] місце розташування друкарні Ш. Фіоля (Краків), друкарні І. Федорова (Львів) та інших друкарень в Україні (Острог, Київ тощо).
IV. Закріплення нових знань

Тестування.
Дайте ствердну відповідь або спростуйте такі положення:
1.У церковних і монастирських школах вчителювали бакалаври.
2.Домашня освіта була доступна селянам.
3.Писемна мова українців називалася руською.
4.Острозька школа була заснована П. Могилою.
5.Першою рукописною книгою українською мовою було «Пересопницьке Євангеліє».
6.Астрономія входила до складу «семи вільних наук».
7.Першим вищим навчальним закладом в Україні була Києво- Могилянська
  колегія.
8. Києво-Могилянську колегію було створено у 1647 р.
9.Ф. Скорина був першим білоруським першодрукарем.
10. Першими надрукованими в Україні книгами були «Апостол» і  «буквар».
V. Підсумки уроку
 Заключне слово вчителя. Оцінювання роботи учнів на уроці.
VІ. Домашнє завдання
-         Опрацювати текст підручника параграф  12
-         Закінчити заповнення таблиці про розвиток освіти та книго­друкування у другій половині XVI — першій половині XVII ст.
       
 Тема. Розвиток літератури, усної народної творчості і мистецтва  
Мета: охарактеризувати розвиток української літератури і  мистецтва, а саме:
             музики, театру, архітектури та живопису,в першій половині XVII ст.;
             розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації аналізувати й  
              уза­гальнювати історичні явища та події, на конкретних прикладах
             ма­теріальної та духовної культури розкривати характерні ознаки
             української культури;
              виховувати повагу до культурних надбань українського народу, бажання
              накопичувати духовні і матеріальні цінності.      І
Обладнання: зображення пам’яток культури, портрети діячів культури, атласи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
                                                    Хід уроку     
І.     Організаційний момент
ІІ.   Актуалізація опорних знань учнів
-         Бесіда за запитаннями
1.Під впливом яких факторів розвивалося українське мистецтво другої половини XVI ст.?
       2.Пригадайте основні досягнення українського мистецтва даного періоду.
       3.Назвіть імена видатних українських митців другої половини XVI ст..
        4.Подумайте, які фактори впливали на розвиток українського мистецтва
           першої половини XVII ст
-         Перевіряється таблиця «Культура України у другій половині XVI — першій половині XVII ст.» (освіта та книгодрукування).
ІІІ. Засвоєння нових знань
Продовжується робота учнів над таблицею про розвиток культури.
1.Розвиток полемічної літератури.
Розповідь вчителя з елементами бесіди. Події Берестейської унії знайшли відображення у полемічній лі­тературі, де розвінчувалася церковна унія, гостро критикувалися православні ієрархи-відступники та католицька церква.
-         Що таке полемічна література?
-         Із чим був пов’язаний розвиток полемічної літератури?
 Поштовхом до виступу полемістів була книга польського єзуїта П. Скарги «Про єдність Божої Церкви» (1577 р.). У відповідь на неї з’яв­илися памфлети українських церковних діячів, найбільш видатними серед яких були «Ключ царства небесного» (Г. Смотрицький, 1587 р.),  Алокрисис» (X. Філарет, 1598 р.). Блискучими літераторами-полемістами були І. Вишенський, С. Зизаній,
І. Борецький, П. Могила.
Православні полемісти виступали на захист православної церк­ви, виступали за релігійну свободу, рівноправність людини перед богом і законом.
2.Продовження традицій літописання.
Бесіда за запитаннями.
1.Що таке літопис?
2.Де складалися літописи?
3.Чому, як ви гадаєте, літописання в Україні у XVI ст. було занедбане? Проблемне завдання.
Користуючись картою атласу «Культура України у другій поло­нині XVI — першій половині XVII ст.» [4, с 6], доведіть, що в пер­шій половині XVII ст. літописання відновлюється під впливом зро­стання національної самосвідомості українського народу.
Одним із відомих літописів  того періоду був Острозький літопис. Цей літопис було складено, імовірно, вкінці 30-х рр. XVII ст. мешканцем м. Острога. Він охоплює події і 1500 до 1636 рр. Автор виступає як антиуніат, прихильно ставився до народних мас. Автор описав козацько-селянські війни, татарсько- турецькі напади, події культурного життя, боротьбу православних про­ти унії. Основна увага приділена історії роду князів Острозьких. Уперше Острозький літопис було опубліковано у 1951 р.
Проблемне запитання.
Яким чином літописи впливали на політичну та історичну свідо­мість народу? (Вони сприяли її формуванню.)
3.     Літературні жанри. Поезія.
Розповідь учителя.
Окрім полемічної літератури і літописання існували інші жанри: проповідницька проза, мемуаристика і політична публіцистика.
Вершиною політичної публіцистики була творчість І. Вишенського, який у своїх «писаніях», «посланіях» і «обличеніях» затаврував зраду єпископів, виступав з критикою всього політично-державно­го устрою Речі Посполитої, став на захист прав і людської гідності простолюду.    Характерною ознакою літератури початку XVII ст. є захоплення поезією. Ширшала її тематика: з’являються вірші-панегірики (ви­соким стилем прославляли заслуги героїв перед Вітчизною), приві­ти, описи гербів, епіграми. Найбільш відомими поетами були П. Ру­син,      С. Кльонович,  Г.Смотрицький,  К. Сакович.
4.     Усна народна творчість.
Бесіда за запитаннями.
-         Що таке усна народна творчість?
-         Назвіть жанри усної народної творчості. (Казки, легенди, піс­ні, думи.)
         В цей період з’являється героїчний епос у формі історичних пісень і дум. Виникнення дум відносять приблизно до се­редини XV ст. Поява дум була пов’язана з розгортанням героїчної боротьби українського народу проти татарсько-турецьких, а потім польсько-шляхетських загарбників. Думи відіграли значну роль у бо­ротьбі українського народу за соціальне й національне визволення, в розвитку його культури й літератури, усної творчості й музичного мистецтва. Виконували їх переважно професійні народні співці-кобзарі чи бандуристи мелодійним декламацією-речитативом, під аком­панемент кобзи, бандури, рідше ліри. Думи тісно пов’язані з іншими жанрами українського фольклору — історичними піснями, голосін­ням, казками . Найдавніша згадка про виконання дум належить до XVI ст. До найдавніших належать думи про боротьбу проти татар­сько-турецьких загарбників: «Козак Голота», «Самійло Кішка» та інші.
Запитання.
На вашу думку, як впливали на самосвідомість українського народу історичні пісні і думи?
5.     Архітектура.
Робота з картою.
Розгляньте карту атласу [4, с. 6] і встановіть, якою спрямованіс­тю вирізнялося будівництво в Україні. (Оборонною, оскільки на карті позначені фортеці та замки.)
Розповідь учителя.
Кінець XVI — перша половина XVII ст. — доба занепаду мистецт­ва ренесансу і зародження блискучого барокового стилю.
Більшість українських замків були дерев’яними і загинули під час пожеж та воєн. Значно більше збереглося пам’яток мурованої  архітектури: вежа Успенської церкви, збудована італійцем Барбоні. Трьохсвятительська каплиця, Успенська Братська Церква (Львів).   Серед реставрацій  XVII ст. окреме місце належить св. Софії Київській. Тільки після того, як у 1633 р. св. Софію передано православ­ним, П. Могила відновив у ній службу і почав обновляти храм.
(демонструються зразки міщанських будинків, церков і костьолів.)
6.Музика, театр.
Самостійна робота за підручником.
Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.
Бесіда за запитаннями.
1.Назвіть характерні риси розвитку музики.
2.Що таке інтермедії?
          3.ІЦо таке вертеп?
7.Образотворче мистецтво.
Розповідь вчителя.
стисло розповідає про фрески, іконопис, мініатюри, гравюри  (демонструючи  їх зразки)
IV. Закріплення нових знань
1.     Що таке полемічна література?
2.     Назвіть найбільш відомі літописи цього періоду.
3.     Назвіть літературні жанри, характерні для кінця XVI — пер­шої половини XVII ст..
4.     Які жанри усної народної творчості з’являються в Україні?
5.     Назвіть архітектурні стилі цього періоду.
6.     V. Підсумки уроку
7.      Заключне слово вчителя. Оцінювання роботи учнів на уроці.
8.     VІ. Домашнє завдання
-         Опрацювати текст підручника ст.105-111
-         Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.
-         Закінчити заповнення таблиці про розвиток культури України.
-          Підготуватися до підсумкового уроку.




Тема. Урок узагальнення і систематизації знань  з теми  «Українські землі в
            першій половині XVII ст.»
Мета: перевірити рівень знань учнів з теми; розвивати вміння узагальнювати
            матеріал, порівнювати, робити висновки; розвивати навички логічного
            мислення; виховувати почуття поваги до минулого своєї держави.
Обладнання: індивідуальні завдання  2-х варіантів, 4-х рівнів.
Тип уроку:  контроль знань.
                                                   Хід уроку
1.     Організаційний момент
2.     Оцінювання і перевірка знань учнів.
Варіант 1
І рівень
1   1.Виберіть правильний варіант відповіді
Київський  митрополит, висвячений  у  1620 р. єрусалимським патріархом Феофаном:
а) І. Потій;                                б) І. Борецький;
в) П. Могила;                          в) І. Вишенський.
      2. Визначте,  яка з двох подій відбулася раніше:
            а) відкриття Києво-Могилянської колегії;
           б) заснування Острозького колегіуму.
       3. Куруківську угоду було підписано:
           а) 1621 р.;                  б)   1625 р.;
.          в) 1630 р.;                      г)   1635р.’
          ІІ рівень
4.Розташуйте події в хронологічній послідовності
          а) відновлення в Україні православної ієрархії;
         б) Заснування  Київського братства;
         в) Хотинська битва;
         г) церковна реформа  П.Могили.
         д) заснування Києво-Могилянського колегіуму.
5.  Яка подія в історії України отримала назву «Тарасова ніч»?
6.  Заповніть пропуски в тексті.
         Скориставшись перебуванням у Києві у …….. р. єрусалимського патріарха Феофана, Гетьман    ......................   домігся від нього висвячення  на православного митрополита Київського……………., а також ще п'яти православних  єпископів    
      
         ІІІ рівень
7. Доведіть або спростуйте твердження.
         Запорозьке козацтво у першій половиніXVII ст. попіднялося до рівня  найкращих європейських армій, а  своєю активною наступальною тактикою ведення бою значно перевершило їх.
8.Заповніть таблицю «Релігійна ситуація в Україні після Берестейської унії»
Церква
Становище після Берестейської унії
Православна

Греко-католицька


VІ рівень
9. Охарактеризуйте  основні напрямки церковної реформи П. Могили. Як ви гадаєте, чому подібні реформи не були проведені митрополитом І. Борецьким?

Варіант 2
І рівень
1.Виберіть правильний варіант відповіді
Козацьке повстання 1630 року очолив
а) Т. Федорович (Трясило);    б) І. Сулима;
в) С. Наливайко;                          в) І. Вишенський.
      2. Визначте,  яка з двох подій відбулася раніше:
            а)Хотинська битва;
           б) легалізація  Православної церкви у Речі Посполитій.
       3. Згідно з  Куруківською  угодою  реєстр козаків налічував:
           а)  6 тис. осіб;                      б)   8 тис. осіб;
.          в) 10 тис осіб;               г) 40 тис. осіб.
          ІІ рівень
4.Розташуйте події в хронологічній послідовності
          а) відновлення в Україні православної ієрархії;
         б) козацько-селянське повстання  під проводом М.Жмайла;
         в) Битва під Цецорою;
         г) Видання «Апостола» І.Федоровим.
         д) Зруйнування запорожцями фортеці Кодак.
5.  Чим було викликане ускладнення становища Уніатської церкви в
      30-х роках XVII ст.?
6.  Заповніть пропуски в тексті.
         За участю П. Могили у …… р. відбулося об'єднання ………… братської школи з ………..братською школою. Від цього часу бере початок свого існування перший вищий навчальний заклад в українських землях, гордість і слава України - ………… .
      
         ІІІ рівень
7. Доведіть або спростуйте твердження.
Релігійна ситуація в Україні наприкінці XVI в першій половині  XVII ст. була складною і драматичною.
8.Заповніть таблицю «Розвиток освіти в Україні в першій половині XVIIст.»
Школи
Характеристика діяльності
Братські

Єзуїтські


VІ рівень
9. У 1632 р. польський король Владислав IV пішов на певні поступки українському населенню і підписав «Статті для заспокоєння руського народу». Про що йшлося в цьому документі? Чи приніс він спокій в українські землі? Чому?
- Домашнє завдання.
Повторити матеріал теми.